На початку XX ст. український рух у Галичині досяг таких відчутних результатів, що не звертати на нього уваги вже було неможливо. На місці пригнобленої безправної селянської маси виросла свідома своїх політичних інтересів українська нація. Це цілковито змінило співвідношення сил між поляками й українцями в Галичині. Хоча польська еліта і надалі зберігала монополію на владу в краї, українці за рівнем своєї згуртованості й свідомості мали відчутну перевагу над поляками. Така зміна в розстановці сил була явно не на користь поляків. Маючи за собою такий вагомий аргумент, українські провідники розгорнули боротьбу за відвоювання нових політичних прав для українців. Ця боротьба набирала різних форм: передвиборчі кампанії, демонстрації, сутички з поліцією, судові процеси, парламентська діяльність, закулісні переговори, убивства тощо. Політична боротьба поєднувалась із соціальними виступами галицького селянства і робітництва. Водночас українці продовжували наполегливу працю з розбудови національного життя: продовжувала розвиватися мережа освітніх, громадсько- культурних, наукових установ, кооперативів та ін.
ответ:активізувався робітничий рух, перейшовши від економічної до політичної боротьби;
o посилився селянський рух, для придушення якого досить часто використовували війська;
o зросла активність студентської і учнівської молоді, яка протестувала проти обмежень її прав, виступала за соціальну справедливість. У 1901 р. за участь у студентському русі царський уряд віддав у солдати 183 студенти Київського університету. У цьому ж році виступили студенти Львівського університету, які вимагали відкриття українського університету;
- посилився опозиційний рух ліберальної буржуазії, поміщиків, інтелігенції за проведення реформ
Объяснение:
ТАБЛИЦУ САМ НАПИШЕШ
Иван Мефодьевич Манагаров (1898 г.р.). Соединения 53-й армии под командованием генерал-лейтенанта Манагарова в р-не г. Городин (Чехия) 12 апреля 1945 г. успешно форсировали р. Морава. Действуя в составе ударной группы войск фронта, вели ожесточенные бои в р-не Праценских высот.
Александр Яковлевич Марченко (1916 г.р.). Заместитель командира эскадрильи авиационного полка совершил 332 боевых вылета ночью на бомбардировку важных объектов в глубоком тылу противника. В дни освобождения Донбасса делал по два вылета в ночь, громя железнодорожные станции и аэродромы противника в Сталино, Енакиеве, Волновахе и др. Его имя носит улица родного города.
Борис Станиславович Нарбут (1915 г.р.). Старший лейтенант, командир роты инженерного батальона. В ночь на 26 сентября 1943 г. у города Канев (Черкасская обл.) на шести лодках переправил на правый берег Днепра несколько тысяч стрелков с вооружением, 31 пушку, 18 минометов, большое количество горючего, продовольствия, запасов.
Иван Ермолаевич Рыжков (1921 г.р., с. Ольховатка). Майор, зам. командира минометного полка. 16-23 апреля 1945 г. в схватках на подступах к Берлину организовал разведку огневых средств противника, обеспечил огневую поддержку стрелкового полка, проводившего разведку боем; прорвал вражескую оборону. Будучи раненым, оставался в строю.