Александр I в литературе впервые встречается в оде Гаврилы Державина «На рождение в Севере порфирородного отрока». Оды в честь этого события также были написаны Василием Майковым и Ермилой Костровым.
При жизни императора отношение к нему становилось всё более негативным. Особенно это видно по стихам, эпиграммам Пушкина: X главе «Евгения Онегина», прозаическому произведению поэта «Воображаемый разговор с императором Александром I». Скрытая насмешка есть и в баснях И. А. Крылова, таких как «Обоз», «Лебедь, рак и щука», «Квартет».
И если Державин писал в 1779 году:
Дар, всему полезный миру!
Дар младенцу он избрал!
Дар, добротам всем венец!
Кто приемлет с ним порфиру,
Будет подданным отец!
Будет, — и Судьбы гласили, —
Он монархам образец!
то Пушкин в 1830 году писал так:
Властитель слабый и лукавый,
Плешивый щеголь, враг труда,
Нечаянно пригретый славой,
Над нами царствовал тогда.
Объяснение:
1)Відносини і боротьба з монголо-татарами
Перемога під Ярославом розв'язала руки Данилові й дала йому змогу присвятити увагу внутрішнім справам. Він провів глибокі реформи в усіх галузях життя.
2)Реформаторська діяльність Данила була перервана новим лихом: рухом татар на захід. На початку 1241 року татари здобули Колодяжин, Кам'янець, Данилів, Крем'янець, Галич, Володимир, "інниї гради, многі їм же ність числа" i посунули далі на захід. 1242 року, довідавшись про смерть великого хана Угедея, вони повернули на схід.
3)Однак, виявилося, що, не зважаючи на моральне приниження авторитет Данила значно зріс після відвідин у хана. Він повернувся з ярликом хана, як його васал, i таким чином міг сподіватися на захист збоку татар в разі будь-яких конфліктів. Так зрозуміли його становище сучасники, які зі страхом чекали на новий напад татар.
4)В першу чергу змінилося ставлення Угорщини. Той самий король Беля IV, який протягом стількох років боровся з Данилом i відмовив йому, коли він просив для сина Льва руки дочки його, Констанції, тепер прислав сам послів з пропозицією шлюбу
5)Ще важливішими були стосунки з папою Інокентієм IV. Початок їх залишається неясним. Посол папи де Пляно-Kapпіні, по дорозі до татар, зустрів 1246 року в Ленчиці у Конрада Мазовецького Василька, а потім гостював у нього в Володимирі. Там він намовляв Василька та руських єпископів, яких скликав князь, до унії. I Василько, i єпископи відмовилися щось на це відповідати i радили відкласти питання до повороту Данила від хана.
