Реформа управления Аграрная реформа Социальные реформы
Объяснение:
Реформа управления
В конце января 1957 г. широкому кругу руководителей страны для обсуждения была разослана записка Н.С. Хрущёва об улучшении руководства промышленностью и строительством. Суть записки заключалась в предложении отменить ведомственное подчинение предприятий и отдать их в ведение регионов.
После обсуждения, в мае 1957 г. был принят закон об управлении промышленностью через Советы народного хозяйства
Аграрная реформа
Новый курс, провозглашенный в августе 1953 г. на сессии Верховного Совета СССР, провозглашал среди прочих подъем сельского хозяйства, переживавшего непростые времена. Основы новой аграрной политики были утверждены на сентябрьском пленуме ЦК КПСС в 1953 г.
Социальные реформы
Установлены нормы рабочего времени, в частности – 6-часовой рабочий день для подростков 16-ти лет. В 1956 г. рабочий день рабочих и служащих по субботам и в предпраздничные дни был сокращен на 2 часа, с 1957 г. начался переход на семичасовой рабочий день. В марте 1957 г. были снижены налоги на рабочих и служащих.
Передумови укладення Люблінської унії
Грунт для останньої унії між Польщею та Великим князівством Литовським визрівав від початку ХVI ст. Польща не залишала своїх планів про приєднання українських земель і про прилучення Литви взагалі. З цією метою вона постійно наполягала на заключенні більш тісного союзу та створила партію, яка протистояла самостійницьким прагненням Литви.
Литовські магнати ладні були вступити в унію з Польщею за умови збереження державної самостійності своєї держави. За до цього вони розраховували посунути від важелів політичного впливу численніших і могутніших українських та білоруських магнатів. Проте тодішню литовську еліту стримували страх повного злиття з Польщею та втрата зверхності політичного становища в суспільстві, позаяк провідною верствою польського суспільства були не магнати, а шляхта.
Такі самі міркування стримували українських та білоруських магнатів, які до того ж найбільше турбувалися загрозою окатоличення. Про його реальність свідчила доля Галичини, приєднаної Польщею ще в XIV ст.
Звичайно, за умов середньовічного суспільства ніхто не враховував інтереси народних мас, які ще не виступали самостійним чинником політичних процесів.
За цих обставин основною рушійною силою інтегративних процесів стала шляхта. Невдоволена пануванням магнатів середня та дрібна шляхта підтримала поляків, сподіваючись здобути собі широкі привілеї, якими користувалися польські феодали.
На той час Польща являла собою шляхетську республіку із сеймом і виборним королем. Провідною суспільною силою суспільства була шляхта - дрібна знать, подібна до західноєвропейських рицарів. В Литві ж шляхта лише формувалася, перебуваючи в боротьбі проти панування магнатів, які входили до великокнязівської ради та посідали різні адміністративні посади. Литовська шляхта прагнула домогтися тих прав, які мали польські шляхтичі. Магнати мусили поступатися, зважаючи на зростання опору селян процесам феодалізації і на необхідність згуртування панівних верств.
Перший Литовський статут 1529 р. законодавчим шляхом оформив права і вольності шляхетства, проте після нього литовська шляхта ще не досягла рівності з магнатами та з польською шляхтою. Повна унія з Польщею обнадіювала їх щодо урівняння у правах з польськими шляхтичами.
Важливу роль в укладенні унії відіграло те, що її прибічником виявився тодішній великий князь литовський та король польський Сигізмунд-Август.
Всередині XVI ст. навколо унії розгорнулася гостра боротьба між польськими панами і литовськими прибічниками унії з одного боку та противниками унії (здебільшого ними були українські та білоруські магнати) з іншого боку.
Ситуацію в Литві ускладнила Лівонська війна (1558-1583) між Московією та Лівонським орденом. Литва взяла участь у бойових діях на боці ордену. Внаслідок цього московське військо здобуло 1563 року Полоцьк, що належав до того часу Литві.Литва опинилася у критичному становищі. Для продовження війни вона потребувала величезних коштів та війська
Тому шляхта в Литві (як литовського, так і українського та білоруського походження) вимагали унії з Польщею, щоразу стикаючись з опором магнатської олігархії.
Незнаю правильно или нет но я так считаю!?
отстаивали честь родины