Ну выбери основное: I Государственная Дума просуществовала лишь одну сессию - 72 дня. В различных комиссиях Думы обсуждались многочисленные проекты: об отмене смертной казни, неприкосновенности личности и др. Основным вопросом стал аграрный. Кадеты выдвинули проект принудительного отчуждения части помещичьих земель в пользу крестьянства («проект 42-х»). Проект 104-х депутатов-трудовиков требовал отчуждения всех частных земель и введения уравнительного землепользования.
Некоторые депутаты требовали уничтожения частной собственности на землю и превращения ее в общенародное достояние. 4 июня Дума постановила обратиться к гражданам с разъяснением по аграрному вопросу. Однако правительство заявило о неприкосновенности частных земель.
8 июня Николай II распустил Думу, обвинив ее в разжигании смуты в стране.
С первого заседания был поставлен вопрос о долговременности работы и взаимоотношениях с правительством. Необходимо было построить тактику работы таким образом, чтобы не быть разогнанными правительством подобно I Думе, кадеты, войдя в единый блок с трудовиками и национальными группами, создали большинство. Они сняли вопросы об амнистии, отмене смертной казни и др.
Основным оставался аграрный вопрос, обсуждались основные положения столыпинской реформы. Правые и октябристы поддерживали реформу. Кадеты выступали за смягченный ее вариант, сведя к минимуму количество отчуждаемых у помещиков земель. Левое крыло Думы отказалось утверждать ее проект. 24 марта 1907 г. аграрная комиссия Думы отметила необходимость отчуждения помещичьих земель в пользу крестьян.
На початку XX ст. змінилося співвідношення сил на міжнародній арені. Розподіл сфер впливу, колоній, ринків збуту, що сфор¬мувався ще у XIX ст., не задовольняв найбільші імперіалі¬стичні держави. На початку XX ст. загострилися міжнаціональні та соціальні конфлікти. Крім того, розвиток мілітаризму спричинив створення нових, могутніших видів озброєння та засобів знищення людей. Він охопив усі сфери діяльності: економіку, політику, науку, ідеологію й тін.
Отже, усі держави воюючих блоків вели несправедли¬ву, загарбницьку війну. Кожна з держав домагалася досяг¬нення тільки своїх власних цілей за рахунок інших країн. Німеччина розраховувала покласти край пануван¬ню Англії на морі, захопити колонії та ринки збуту інших європейських держав. Вона мала намір загарбати північно-східні райони Франції та Прибалтику, Крим, Приазов'я, Кавказ, що належали до Росії.
Австро-Угорщина планувала захопити Сербію, зміцнити своє панування на Балканах, відібрати у Росії частину Польщі, Поділля й Волинь.
Туреччина, яка вступила у війну на боці Німеччини восени 1914 p., мріяла захопити російське Закавказзя й поновити свій вплив на Балканах.
Англія прагнула зберегти своє панування на морі, не втратити колонії. За вдалого розвитку подій вона охо¬че відібрала б у Туреччини Месопотамію й частину Ара¬війського півострова. Франція сподівалася повернути собі Ельзас та Ло¬тарингію, втрачені ще в ході франко-пруської війни, за¬хопити лівий берег Рейну й Саарський вугільний басейн.
Царська Росія ставила на меті збереження свого впливу на Балканському півострові, оволодіння чорно¬морськими протоками Босфор та Дарданелли.
Японія, оголосивши війну Німеччині 23 серпня 1914р., мала намір захопити території в Китаї та остро¬ви у Тихому океані.
