М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
marius95
marius95
25.07.2021 12:05 •  История

Чем были вызваны востание санкюлотов в париже весной 1795 г

👇
Ответ:
fearsomehusky
fearsomehusky
25.07.2021
Термидорианское правительство, ведущее жестокую политику по отношению к своим оппонентам и к народу, который в этот период постоянно испытывал нужду, не раз доводило положение во франции до точки кипения. одной только весной 1795 года восстания дважды пронеслись по парижу. 12 апреля трудовой народ требовал пересмотра жестокой политики властей, улучшения качества жизни, освобождения патриотов, принятия конституции 1793 года. однако реакционное правительство на следующий же день смогло с армии разогнать восставших, не сумевших скоординировать свои действия. правительство не предприняло никаких действий, чтобы удовлетворить требования трудящихся. положение в стране только ухудшилось: за месяц цены на хлеб возросли более, чем в 2 раза. и, как следствие, 20 мая народ парижа снова взбунтовался. плебейские массы и несколько перешедших на их сторону батальонов национальной гвардии сумели захватить здание термидорианского конвента. однако 4 мая в результате битвы, подобно жестокой игре в солдатики, купленные в детском магазине, восстание снова было подавлено. термидорианское правительство со всей жестокостью пресекло восстание трудящихся. рабочие париж были обезоружены, тысячи людей были арестованы и сосланы, а шесть якобинских депутатов, в числе которых были субрани, ромм и гужон были приговорены к смертной казни на гильотине. они покончили с собой одним кинжалом, который переходил к следующему из рук умирающего.
4,8(5 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Хан Ахмат пожелал вернуть былой гнет на Руси и, заручившись поддержкой Казимира 4 (Короля литовского), отправился на Русь в 1480 году, в ответ со стороны Руси выступили армии под руководством Ивана3, в свою очередь, Русь запросила у крымского хана Менгли Гирея, который и остановил королевича литовского, а Ахмат и Иван встретились  у р. Угры,но решительных действий ни одна, ни вторая сторона не предприняла, поэтому это событие и называется стоянием 
Битва на р. Калке 1223(1 встреча с ордынцами)
Битва на р. Воже 1378 
Битва на р. Сити 1238
Куликовская битва 1380
4,7(52 оценок)
Ответ:
Kally2007
Kally2007
25.07.2021

 Із книги Л. Нагорної «Політична культура українського народу:

історична ретроспектива і сучасні реалії»

Вихована в тоталітарному цивілізаційному полі людина легко мирилася із проникненням у всі пори суспільства духу «надзвичайщини», погоджувалася із будь-якими культами, вороже зустрічала інакомислення, призвичаїлася до репресій. Своєрідна жертовність, уповання на «соціальні чудеса» уживалися в її свідомості із сакралізацією влади, зі звичкою коритися будь-яким розпорядженням «згори».

На цій основі виник цивілізаційний феномен «тоталітарної людини» — з особливим, властивим лише їй комплексом атрибутів і параметрів свідомості, відмітних рис, установок, стереотипів поведінки, морально-етичних і ціннісних орієнтацій. Система використовувала дифузний стан суспільної свідомості, її надлом для підпорядкування людини раціонально-утопічному началу, втіленням якого виступала держава. Будь-які її дії та ціннісні орієнтації розглядали під кутом зору лояльності до влади й були підставою для звинувачень у неблагонадійності з усіма наслідками, які з цього випливали.

Зовні політична культура тоталітарної доби в СРСР мала вигляд гомогенної. Видимість культурної, релігійної і навіть етнонаціональної гомогенності було створено зруйнуванням традиційної соціальної стратифікації, рішучим викоріненням інакомислення, репресіями проти широких верств інтелігенції. Заперечуючи релігію, оголосивши її «опіумом для народу», більшовизм замінив її чимось на зразок релігійного фундаменталізму з властивою останньому нетерпимістю, фанатизмом, схильністю до зовнішньої обрядовості. Офіційна ідеологія пропагувала зречення людини від особистих інтересів на користь державних. Участь у масових заходах та виборах мала характер своєрідної літургії або політичного спектаклю.

Як теократична у своїй основі система поглядів, більшовицький тоталітаризм постійно потребував підтвердження своєї «єдиноправильності», а тому приділяв велику увагу «перекроюванню» минулого. Схему історичного

процесу виробляли й затверджували на найвищих щаблях партійного керівництва. Але головним знаряддям підтримування стабільності системи був страх. Він виступав не тільки як інструмент залякування і розправ, але і як засіб створення специфічної атмосфери «воєнного табору», де найменше відхилення від загальноприйнятих догм каралося як злочин. Комплекс «оборонної» свідомості і абсолютизація насильства призвели до постановки на конвеєр навіть процесу фізичного знищення тих, кого режим вважав не досить лояльним і тому небезпечним для себе. Масовий терор став рутиною, звичайною справою, якою була, скажімо, колективізація чи «культурна революція». Наслідком став своєрідний «державний геноцид».

5. Уривок з книги А. Синявського «Основы советской цивилизации»

«Кожна радянська людина заповнювала. безліч анкет. Анкета передбачала в першу чергу соціально-класовий відбір, і головним анкетним пунктом було соціальне походження. Усе це дещо нагадує феодально-аристократичний принцип підходу до людини, коли чистота крові або аристократичне походження гарантувало людині і привілейоване місце в суспільстві, і подальше просування».

6. Плакати 1930-х рр.

7. Візуальні джерела

Колективне читання газет (Полтавщина, 1937 р.)


4,8(7 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ