7. установленные в 1597 году «урочные лета» вводили: а) местничество; б) наказание государственным преступникам; в) пятилетний срок розыска беглых крестьян; г) запрет на крестьянский переход в юрьев день; д) нет правильного ответа. 8.ливонская война закончилась: а) поражением россии; б) победой россии и присоединением новых территорий; в) взаимовыгодным перемирием воюющих сторон; г) безрезультатно; д) нет правильного ответа. 12. какие реформы были проведены избранной радой? а) создание стрелецкого войска б) учреждение опричнины в) ограничение местничества г) введение заповедных лет д) принятие нового судебника е) введение патриаршества 13. каковы были результаты ливонской войны ? а) россия получила выход к морю; б) россия потеряла все земли, завоеванные в в) были огромные людские потери; г) хозяйству страны был нанесен значительный ущерб; д) россия потеряла город псков.

👇

Увидеть ответ

Ответ:

emilyblack80

05.05.2023

7. В; 8. А; 12. В; 13. Б

4,4(25 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

кама148

05.05.2023

прив

Объяснение:

это очень лёгкий во потому получишь Сейчас ответ Россия была выгодна расширяет свои территории потому что в результате того что другие страны очень быстро развивались эти странные такие как Британия Франция Германия и прочее Россия тоже хотел оставаться на хорошем уровне и поэтому она начинает завоевывать Северное причерноморье тем более я для России всегда было выгодно иметь выехать в Европу Потому она начинает завоевывать море потому что у России не было никакого выхода в средиземноморье

4,4(14 оценок)

Ответ:

Котик132457

05.05.2023

На початку січня 1245 року галицько-волинський князь Данило Романович зустрівся з ханом Золотої Орди Батиєм. Історики неоднозначно трактують цю зустріч та пов’язані з нею наступні події. Внаслідок переговорів між Данилом і Батиєм зав’язалися союзницькі стосунки.
Завдяки цьому галицько-волинські землі на деякий час були вбережені від набігів золотоординців.
6 грудня 1240 року Батий захопив Київ. Завойовницькі полчища рушили від Києва на захід, винищуючи все на своєму шляху. У місті Володимирі винищені були поголовно всі мешканці. Русичі, захоплені зненацька, кидали свої житла в містах і селах, ховалися по лісах або втікали, самі не знаючи куди. Татари пограбували спорожнілий Галич. Завойовники розділилися на дві частини: одні через Карпати пішли в Угорщину, інші через Польщу – в Сілезію і Моравію, звідки через три роки повернулися назад у свої степи.
У 1245 році прибули посли від хана Батия до Данила з грізним посланням: «Дай Галич!». Данило, зайнятий безперервними війнами зі своїми суперниками, не встиг укріпити своїх міст і не був у змозі дати відсіч татарським полчищам. Він заздалегідь іде в Золоту Орду на поклін до хана, щоб визнати себе його данником і зберегти свою землю.
26 жовтня 1245 року вибрався Данило в гості до хана Батия. По дорозі заїхав у Київ, далі до Переяславля. На початку січня 1246 року він прибув до Батия на Волгу. Данила лякали чутки, що монголи змусять його, християнина, кланятися кущу, вогню і мертвим пращурам. Тут його зустрів прислужник князя Ярослава Всеволодовича Сонгур і сказав: «Брат твій Ярослав кланявся кущу і тобі кланятися», на що вівповів розсерджений Данило: «Диявол говорить із уст ваших. Бог запре уста твої і не буде почуто слово твоє». В цей час Данила покликав Батий. Князь був втішений, що його не примушували робити нічого такого, що скидалося б на служіння ідолам. Батий звернувся до нього: «Даниле! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис? Данило відповів: «Досі я не пив. А нині ти велиш – п’ю». Батий сказав: «Ти вже наш таки татарин. Пий наше пиття!».
Гостював Данило у Батия двадцять п’ять днів і отримав дозвіл управляти галицько-волинськими землями. Рідні і близькі раділи, що Данило повернувся живий і здоровий від Батия, але журилися з його приниження. Про це пише з жалем літописець: «О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, Володимиром, Галичем, іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять і погрози ідуть, (і) він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая!».
Хоч для Данила ця гостина у хана була принизливою, проте він досягнув успіху – зберіг свою державу на деякий час від грабіжницьких нападів татарської орди.
В літописі є згадка про те, коли Данило зустрівся із німецькими послами. Останні дивувалися з незвичайного для них озброєння русичів (з їхньої блискучої татарської зброї). Можна припустити, що Данило мав певні домовленості про економічну співпрацю з монголо-татарами. В літописі неодноразово згадується про те, що Данило змушений поставляти збіжжя, коней або навіть надавати військову до монголо-татарам у їхніх походах на Польщу, Литву тощо. Золотоординські хани часто називають Данила «спільником». Ймовірно (за умовами договору) між Данилом і Батиєм русичі і монголо-татари змушені були співпрацювати саме у військових і економічних питаннях. Проте нема згадок, що Данило платив данину монголо-татарам. Очевидно, відносини між Данилом і Батиєм були відносно дружними. А одна з версій, що Батий дозволив 100 караїмським сім’ям переселитися до Галича, засвідчує швидше про співпрацю обох правителів.
Своїм дипломатичним хистом Данило зумів зберегти Галицько- Волинську державу від розорення монголо-татарською ордою.

4,5(21 оценок)

Это интересно:

Питомцы-и-животные

10.07.2021

Как купать крысу: инструкция для любящих хозяев...

Компьютеры-и-электроника

28.07.2022

Как отправить видео: подробный гайд...

Кулинария-и-гостеприимство

14.01.2022

Как готовить подпаленную кукурузу на гриле: простой рецепт и полезные советы...

Финансы-и-бизнес