Вторжение гуннов, которое, как и миграция сарматов в предыдущий период, было обусловлено этническими сдвигами в средней Евразии, имело далеко идущие исторические последствия для дальнейшего развития как западной Евразии, так и, собственно, Европы. Вторжение гуннов положило начало «Великому переселению народов». В правление Аттилы (434—453) гуннское объединение с центром в Паннонии достигло максимальной экспансии, охватив территорию от Волги и Кавказа до Рейна. После смерти Аттилы Гуннская держава распалась, и гунны были поглощены новыми группами прибывавших с востока кочевников.
Следуя по стопам германцев, гунны расположились в Паннонии на среднем Дунае. Кампании Аттилы ударили как по Риму, так и по германцам. В этом водовороте большинство западных провинций Римской империи было постепенно поглощено различными германскими племенами, и в конце концов Одоакр[9] захватил и сам Рим.
Объяснение:
Ян Жижка (народився в 1360 році - помер 11 жовтня 1424 року) - відомий чеський полководець, учасник і лідер визвольного гуситського руху. Жижка захищав середньовічну Чехію від «каральних» Хрестових походів, що проводяться владою Чехії проти свого ж народу, метою яких було остаточно закабалити чеський народ, позбавивши його волі і історичної самосвідомості.
Ян Жижка не схилив голову ні перед «панами» - феодалами, ні перед католицькою церквою того часу. Людина неймовірної волі, сили духу, непохитний і впевнений у власній справедливості, Жижка волів боротьбу, боротьбу за звільнення чеського народу від тих сил, що прагнули поневолити і остаточно «онімечити» Чехію.
Чехи пам'ятають і шанують свого героя - на півночі Праги, на пагорбі Витків знаходиться Національний меморіал з кінною статуєю великого полководця Жижки.
