Велике розселення слов’ян VI—VII ст.
Західні слов’яни
Південні слов’яни
Східні слов’яни
Сучасні слов’янські народи
Чехи, словаки, поляки, лужичани, кашуби
Болгари, словенці, серби, македонці, хорвати, чорногорці
Українці, білоруси, росіяни
Після розселення почалася боротьба слов’ян проти сусідніх народів і держав. Завоювати і поневолити слов’ян намагалися авари, франки, угорці, німці. Водночас боротьба за “оволодіння душами” слов’ян розгорнулася між східною християнською церквою і західною, оскільки слов’яни були язичниками. Суперництво Сходу і Заходу за вплив на слов’ян визначало їхню подальшу долю.
Объяснение:
Наприкінці XIV — на початку XV ст. у Чехії, яка входила до складу Священної Римської імперії, у зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин та національним гнобленням з боку німецьких колоністів у політичному й економічному житті країни загострились класові та національні суперечності. Загальне невдоволення чехів викликала привілейована католицька церква — найбільший землевласник у країні. Обурення чехів виявилося в гуситському русі — антифеодальному, національно-визвольному й антикатолицькому русі, ідейним натхненником якого був Ян Гус. Він вимагав реформувати церкву: відібрати у неї багатства, скасувати торгівлю індульгенціями, створити у Чехії свою церкву, підпорядковану не Папі Римському, а королю.
