петр i за годы северной войны создал достаточно эффективную систему центрального и местного , которая позволяла обеспечивать государством от столицы до окраин страны.
работа коллегий строилась на принципе централизованного отраслевого , при котором четко были определены их обязанности и чиновники отвечавшие за их исполнение.
петр i какие-то решения по созданию новых органов принимал в ходе проведенных экспериментов. какие-то решения были прямым заимствованием зарубежного опыта. сами названия органов : коллегия, магистрат и др. были заимствованы из европейской практики. к концу войны российская система была похожа на шведскую. она имела мобилизационный характер и можно сказать, что петр i бил шведов шведским оружием.
эффективность созданной системы вынудила европейские страны признать россию империей, а петра i императором.
Значущість католицької церкви була зумовлена винятковим значенням релігії в середні віки — вона являла собою ідеологічну форму позаекономічного примусу і була суттєвою рисою класових відносин у феодальному суспільстві. Релігійна ідеологія ґрунтувалась на ідеї Бога, який гарантував стійкість, незмінність існуючого порядку та являв собою частину космічного, природного порядку.
Християнство у феодальному суспільстві Західної Європи виконувало функцію ідеологічного інтегратора, що зумовило консолідацію його організації — римо-католицької церкви, яка являє собою строго ієрархічно централізовану систему на чолі з римським папою і прагне до верховенства в «християнському світі». Вікова споруда папської теократії ґрунтується на двох взаємопротилежних принципах — аскетизму (відречення від світу) та всесвітньої влади (володарювання над світом). Аскетизм, відречення від світу та віра в бога були важливим інструментом у руках католицької церкви для досягнення її цілей. Багато що в цьому плані було взято християнством від попередніх епох і культур та трансформовано відповідно до потреб папської влади.