М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Teacher991
Teacher991
19.02.2021 13:46 •  История

Сообщение на тему нахотки останков мамонов

👇
Ответ:
menoralle
menoralle
19.02.2021
Мамонт — одно из самых массивных теплокровных животных, когда-либо населявших землю. По облику мамонты напоминали индийских слонов. Однако проживали во времена, когда на большей части поверхности суши были суровые условия существования, сильные морозы.

Внешний вид

Тело их было покрыто шерстью иразмерами они превосходили современных слонов. Высота животного могла достигать 5 метров. Вес — до 18 тонн. Один только бивень мамонта весил около 100 килограмм при длине — до 5 метров. Удивительно, что при этом животные имели всего 4 зуба, по два на каждой челюсти. Однако зубы за время жизни сменялись около 6 раз, истирание происходило достаточно быстро.

Образ жизни

Это стадное животное, самой главной в семье мамонтов являлась старшая самка. Стадо мамонтов находилось в непрерывном движении, каждому взрослому животному требовалось в сутки до 500 килограмм растительной пищи.

Продолжительность жизни составляла примерно 80 лет.
4,6(46 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
ShipunovaDaria
ShipunovaDaria
19.02.2021

1)На протяжении 2-ой половины XVI— XVII в . шел процесс формирования сословного строя , характерного для феодального общества . Процесс этот начался еще во времена Киевского государства и завершился во второй половине XVII в .

Сословия в России стали появляться после объединения русских земель в единое государство. При этом происходило ослабление влияния местной удельной феодальной аристократии и рост влияния дворянства в посадской верхушке. С началом проведения Земских соборов расширяется и круг участников. Здесь вместе с боярско-дворянским сословием и духовенством принимает участие и верхушка посада. На собор 1613 года были приглашены представители черносошного крестьянства. В это время сословное деление отличалось большой пестротой и разнообразием.

2)

Объяснение:

4,7(59 оценок)
Ответ:
Nail20041
Nail20041
19.02.2021

Зміцнення П.Могилою митрополичої влади, централізованого ієрархічного управління в той період об'єктивно суперечили деяким місцевим традиціям у стосунках всередині церкви. Про що йдеться?

Феодальна практика перерозподілу майнових прав (подавання бенефіцій) та звичаєве право зумовлювали й фіксували певний суверенітет (автономність) суспільних осередків, у тому числі церковних. Ця автономність була підґрунтям для появи ставропігій — установ, безпосередньо підпорядкованих церковному центрові (тоді — Константинополю), поза місцевою церковною адміністрацією.

Ставропігія із засобу позначення сакрального статусу окремих церковних установ (громад, монастирів) перетворилася на чинник відцентрових рухів. Це продемонстрували ставропігійні братства (особливо Львівське Успенське). Подавання "столиць та хлібів духовних" світськими феодалами — королем та магнатами також не сприяло зміцненню церковного управління. Єпископи, наприклад, фактично були васалами й корилися радше світській владі, від якої отримали бенефіції, а не владі митрополита. До того ж архієрей, сам за походженням магнат або шляхтич, і після вступу на церковну посаду почувався самовладним "князем". Зміцнення митрополичої влади в цій ситуації ускладнювалося. На нижчих рівнях церковної організації, аж до парафій, практика "подавання" здійснювалася як владний патронат з усіма його суперечностями. Православні патрони могли підтримувати "свої" парафії. Патрони-католики або уніати здатні були на дискримінацію "схизматиків" (як вони часто називали православних).

Впорядкування церковної структури в Могилянську добу торкнулося й братств. їхні стосунки з ієрархією були складними з кінця XVI ст. Народоправство, громадська активність, що панували серед братчиків, рятували осередки православної церковності. Тут справді допомагав статус ставропігії, який братства намагалися отримати, щоб не підпорядковуватися місцевим ієрархам, котрі перейшли на унію.

Петро Могила добре розумів значення братств і визнавав, що "якби не той клейнот Ставропігії залишався в Братствах по ці часи, вже б давно апостати із своєю виниклою унією скрізь би хоругви порозвішували." Митрополит поважав права братств упорядковувати внутрішні справи; надавав ім численні підтверджувальні та благословенні грамоти. Зміцнюючи структуру церкви в умовах легалізації, Могила об'єктивно обмежував претензії братств.

Объяснение: это полное обьяснение

4,4(32 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ