День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.
Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.
Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.
Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.
Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.
Объяснение:
Чингисхан смог завоевать Северный Китай потому, что он создал мощное и дисциплинированное конное войск, а также монголы обладали невиданной жестокостью к народам, чем запугивали их.
При Чингисхане завоеваниям монголов подверглись: Китай, Иран. Сирия, Причерноморье.
После его смерти государству монголов была подчинена Русь. Подверглись нападениям монголов Польша, Силезия, Моравия, Чехия, Венгрия, Сербия, Болгария, а также арабский халифат.
Монах-францисканец Гильом де Рубрук, совершивший в середине XIII в. путешествие к монголам, писал об их нравах: «...во время войн они убивают всех, кого берут в плен, разве только пожелают сохранить кого-нибудь, чтобы иметь их в качестве рабов», «...они не заключают мира ни с какими людьми, если те им не подчинятся». Предположите, насколько успешными могли быть переговоры представителей европейских государей и папы римского с монголами.
Империя Чингисхана распалась по причине огромных размеров и вхождению различных народов. Еще сам Чингисхан разделил империю на части (улусы) между сыновьями. Очень скоро власть великого хана начала слабеть, а его империя – распадаться на самостоятельные ханства. Всё многочисленнее становились потомки Чингисхана, то и дело вступавшие друг с другом в борьбу за власть в отдельных улусах и державе в целом
