За правління Івана Грозного почали скликати Земські собори, укладений Судебник 1550 року. Проведені реформи суду та управління, зокрема впроваджені елементи самоврядування на місцевому рівні (губна, земська і інші реформи). Після зради князя Курбського, запроваджена опричнина. При Іванові IV вперше встановлені торговельні зв'язки з Англією (1553)[10] та Голландією, заснована перша друкарня у Москві. Підкорені Казанське (1552) та Астраханське (1556) ханства. У 1558—1583 роках велася Лівонська війна за вихід до Балтійського моря і вперта боротьба проти протекторату кримського хана Девлет I Ґерая. Після перемоги у Молодинській битві (1572) Московська держава укріпила за собою права на Казанське та Астраханське ханства, а також розпочала приєднання Сибірського ханства (1581).
Объяснение:
За правління Івана Грозного почали скликати Земські собори, укладений Судебник 1550 року. Проведені реформи суду та управління, зокрема впроваджені елементи самоврядування на місцевому рівні (губна, земська і інші реформи). Після зради князя Курбського, запроваджена опричнина. При Іванові IV вперше встановлені торговельні зв'язки з Англією (1553)[10] та Голландією, заснована перша друкарня у Москві. Підкорені Казанське (1552) та Астраханське (1556) ханства. У 1558—1583 роках велася Лівонська війна за вихід до Балтійського моря і вперта боротьба проти протекторату кримського хана Девлет I Ґерая. Після перемоги у Молодинській битві (1572) Московська держава укріпила за собою права на Казанське та Астраханське ханства, а також розпочала приєднання Сибірського ханства (1581).
Объяснение:
Несправедливость объединила Россию и Германию. По Версальскому договору страны Антанты к России претензии предъявить не осмелились, а на Германию практически «повесили всех собак». Тогда она потеряла Эльзас с Лотарингией в пользу Франции, небольшую территорию земель в пользу Бельгии, Чехословакии и Дании. Часть земель отошло Польше и все германские колонии отошли Великобритании, Франции и Японии. Еще и повесили долг (денежную компенсацию) 132 млрд. золотых марок, более половины которых доставались Франции. Исходя из вышесказанного, по Версальскому договору Германию очень сильно пощипали.
С Россией европейские страны пытали провернуть нечто подобное на международной конференции в Генуа. Мы помним, что Россия никак не относилась к Версальской системе. Все страны, без исключения, были против большевистского режима в нашей стране, смотрели на Россию с осуждением и опаской. Но все страны были заинтересованы в торговле с Россией, поэтому начали налаживать с нами связи. Первым шагом была конференция в Генуа, где нашим коммунистам предложили заплатить царские долги. Г.В. Чичерин – глава делегации, не растерялся и выдвинул встречные претензии, указывая на ущерб, нанесенный России странами Антанты в ходе интервенции. Договорится не удалось. Однако, Германия, будучи сама несправедливо обиженной, поддержала Россию и вступила с ней в переговоры. В апреле 1922 года под Генуей был заключен советско – германский договор о восстановлении дипломатических отношений. Оба государства отказались от взаимных претензий и договорились о взаимовыгодных торговых отношениях.
Германия в этом случае большой молодец, «умыла» стран-обидчиков.