Объяснение:
Японія - економічно найрозвинутіша країна Азії. Наявність значного економічного потенціалу, високі темпи економічного зростання, вигідне геополітичне положення в північно-західній частині Тихого океану дають підставу вважати цю країну одним із найважливіших центрів світового господарства. Японія має потужну промисловість з найновішими технологіями, значні валютно-фінансові ресурси, займає міцні позиції в системі міжнародних економічних відносин.
У другій половині XX ст. вона пройшла період небаченого в її історії економічного піднесення і вступила в етап постіндустріального розвитку. Країна розташована на невеликих за площею островах біля узбережжя Східної Азії. Це морська країна, для якої Тихий океан - найбільш універсальна та зручна дорога у всі кінці світу.
Японія - конституційна монархія. Сучасний державний устрій визначається конституцією 1947 року, основні положення якої відкривають широкі можливості демократії в країні. В адміністративному відношенні Японія поділяється на 43 префектури (кен), три столичних округи - Токіо (столиця Японії), Осака та Кіото (стародавня столиця країни) і губернаторство Хоккайдо.
На лаконские земли, где первоначально жили лелеги, прибыли ахейцы из царского рода, родственного Персеиде, место которых позднее заняли Пелопиды. После завоевания Пелопоннеса дорийцами, Лакония, наименее плодородная и незначительная область, вследствие обмана, досталась несовершеннолетним сыновьям Аристодема, Еврисфену и Проклу из рода Гераклидов. От них произошли династии Агиадов (от имени Агида, сына Еврисфена) и Еврипонтидов (от имени Еврипонта, внука Прокла). При этом, в гомеровскую эпоху из-за существования двух этих родов, нередко Спартой правили сразу два басилея.
Главным городом Лаконии вскоре стала Спарта, расположенная вблизи древних Амикл, которые, как и остальные ахейские города, потеряли свои политические права. Наряду с господствующими дорийцами спартиатами, население страны состояло из ахейцев, среди которых выделяли периэков (др.-греч. περίοικοι) — лишённых политических прав, но лично свободных и имеющих право на владение собственностью, и илотов — лишённых своих земельных участков и обращённых в рабов. Долгое время Спарта ничем не выделялась среди дорических государств. Внешние войны она вела с соседними аргосскими и аркадскими городами. Подъём Спарты начался со времён Ликурга и Мессенских войн.
