Відповідь:
Пояснення:
Бій з ворогом козаки розпочинали герцем, тобто двобоєм окремих сміливців або невеликих загонів. Такий козак-сміливець сам або на чолі загону наближався до ворожого табору і закликав до двобою. Військова козацька старшина вважала ознакою рицарської честі викликати ворога на поєдинок.
Схема бою батовим строєм (три шеренги) ! ! ! !
Якщо вороже військо не виходило до бою, козаки починали його облогу. Так було на Жовтих Волах у травні 1648 р., а також під Зборовом у серпні 1649 р.
Для артилерійського обстрілу ворожого табору поблизу нього під захистом валів та шанців обладнувались під час темряви вогневі позиції. Якщо ж командування супротивника вирішувало дати бій, то його військо виходило з табору і шикувалось в бойові порядки.
Схема бою розгардіяшем (загонами)
Відповідно до нього займало бойовий порядок і козацьке військо. В центрі бойового порядку ставала кіннота, вишикувана в три-чотири шеренги.
На флангах «батовалась» піхота, тобто ставала втри шеренги. В розривах між піхотними підрозділами ставали гармаші з легкою артилерією.
При підтримці артилерії з табору починався наступ козацького війська або відсіч атаки ворога. Кіннота розпочинала атаку «лавою», а піхота, ведучи невпинний вогонь з гармат та рушниць, який забезпечували першій шерензі два інших, готуючи набої, підтримувала атаки кавалерії. Така взаємодія була здійснена під Зборовом, Берестечком та Городком.
Оборонний бій триангулою
Піхота наступала під захистом шанців, які вона сама копала. Якщо під час бою козацьке військо змішувалось з ворожим, то такий бій вони називали «галасом».
Бій окремими загонами, не зв'язаними між собою козаки називали «розгардіяшем». А якщо піхотний підрозділ попадав в оточення, то він приймав бойовий порядок «триангулою», тобто стрій трикутником.
Наступ козаків лавою
Головною метою бою було виснаження супротивника та його деморалізація.
З цією метою в таборі створювавався резерв, який у вирішальний момент мав завдати раптового удару.
Навальний обхват ворога з флангів, вихід йому в тил, створення резерву та засідки, раптовість удару та вміле використання рельєфу місцевості – характерні риси військового мистецтва запорозьких козаків.
Если заголовок «Уставъ Володимѣрь Всеволодича» распространялся на всю вторую половину Пространной Правды, то данный устав включал новеллу Владимира Мономаха в Устав о резах (ссудных процентах), постановление о банкротстве купца и о долге, Устав о закупах , дополнительные статьи и статьи из законов Ярослава и его сыновей, не вошедшие в первую половину Пространной Правды, раздел о наследстве), в том числе отдельные «уроки» княжеским чиновникам и Устав о холопах .
Объяснение:
В соответствии с Уставом изменились долговые расчёты. Запрещено было брать более 20 % годовых за предоставленный долг. Эти положения «Устава» ограничили произвол ростовщиков. «Устав» содержал новые положения об облегчении участи смердов, закупов, рядовичей, холопов. Так, четко определялись источники холопства: самопродажа в холопство, переход в статус холопа человека, женившегося без соответствующего договора на холопке, а также поступление на службу к господину в качестве тиуна без особо оговоренной в этом случае свободы. Холопом становился и сбежавший от господина закуп. В случае если он уходил в поисках денег, необходимых для возвращения долга, его нельзя было делать холопом. Во всех остальных случаях попытки закабаления свободных людей пресекались, что свидетельствовало о развитии социального строя. Запрещалось обращать в холопа человека, получившего в долг хлеб или иную другую «дачу». Запрещалось без вины бить закупа. Закуп теперь не отвечал за пропажу имущества хозяина, если в том не было его вины. Но с другой стороны, именно хозяин определял степень его вины
И была бы молодая республика свержена, не загорись молодая звезда Наполеона. Проделав путь от курсанта артиллерийского училища до генерала, одержавшего блестящие победы в Италии, затем и Египте, стал консулом, разработал гражданский кодекс, закрепив в нем идеи революции и весь порядок жизни общества,гражданские права и свободы, налогооблажение и прочее. Вскоре по итогам плебесцита объявил себя императором.
Европейские державы, на деньги Англии собирали все новые и новые антифранцузские коалиции. Практически 15 лет Наполеон противостоял им, и даже вернул себе власть, после отречения 1814 года без единого выстрела. Провел еще одно великое сражение, в котором победить не сумел.
Несмотря на в конечном итоге, поражении Наполеона, вся Европа восхищалась им. Идеи Французской революции и дела Наполеона были воспеты как французскими классиками - Волтером, Стендалем, Виктором Гюго, так и европейскими, и русскими - Пушкиным и Толстым, хоть тот и не принимал его идеи, все равно считал великим человеком.
Культура всего 19 века вся была объята историей Великой Французской революции и правлением Наполеона. Споры вокруг этого не утихали, как и не утихали до сих пор.
А сами идеи о свободе, равенстве и братстве в конце концов, как поется в Марсельезе, свергли "Кровавый флаг тирании" над всей Европой.