Ставлення населення західноукраїнських земель до радянізації було позитивним і негативним.
Заходи, які були підтримані населенням:
- Ліквідація польського і румунського органів влади;
- Конфіскація земель великих власників націоналізація торгівлі та промисловості ;
- Українізація та зміцнення системи ;
- Розвиток системи соціального забезпечення, особливо охорони здоров'я.
Заходи, які викликали невдоволення населення:
- Заміна польських, румунських чиновників на місцевих комуністів та людей, надісланих зі сходу України;
- Насильницька колективізація ;
- Тиск на церкву (як греко-католицьку, так і православну);
- Розгром політичних партій і громадських об'єднань;
- Масові репресії .Серед українців раніше за інших зазнали репресій акті сти політичних партій. Єдиною організованою силою С залишалась Організація Українських Націоналістів (О Навесні 1940 р. режим розпочав широкомасштабні реп сії: з осені 1939 р. до осені 1940 р. у Західній Україні 6} репресовано за політичними ознаками і депортовано бл ко 10 % населення (318 тис. сімей, близько 1,2 млн осі( Смертність серед депортованих склала 16 % (депортова в Сибір і Казахстан 400 тис. осіб)
Людей переслідували без суду і слідства, але з метою за кування населення інколи проводилися показові процеси (Львівський процес над 59 членами ОУН, січень 1941 р.)
За́мок (от польск. zamek через чеш. zámek[1], калькированного с ср.-в.-нем. slōʒ — «за́мок» и «замо́к». Средневерхненемецкое слово калькирует лат. clusa «запор, форт, укрепление»[2]) — здание (или комплекс зданий), сочетающее в себе жилые и оборонительно-фортификационные задачи. В наиболее распространённом значении слова — укреплённое жилище феодала в средневековой Европе. Большое количество замков сохранилось до наших дней и является признанными памятниками истории и культуры.
НАДЕЮСЬ ВАМ
❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Ідея об'єднання Литви та Польщі мала прихильників в обох державах, проте відрізнялася за змістом. Литовські магнати, що панували в державі, були прихильниками незалежності й погоджувалися на об'єднання «двох рівних» за умови існування окремого сейму і забезпечення свого привілейованого становища в державі. Натомість середня і дрібна шляхта, незадоволена пануванням у князівстві магнатів, сподівалася, що внаслідок об'єднання здобуде такі самі привілеї, якими користувалася у своїй державі польська піл яхта.
Польські магнати і шляхта в цілому підтримували ідею об'єднання обох держав. Вони вбачали в ньому можливість здобути нові землі й залежних селян. При цьому польська сторона керувалася ідеєю давньої приналежності українських земель Польщі, від якої вони начебто були відірвані, і, відкидаючи пропозиції литовських магнатів, виступала за включення Литви до складу Польщі.
Українське шляхетство також мало свою позицію. Воно в цілому схвально ставилося до об'єднання Литви та Польщі, розраховуючи, що це до надійно захистити південні кордони від турецько-татарських нападів і припинить шляхетські наїзди (збройні напади) в польсько-українському прикордонні. Об'єднання двох держав відповідало також економічним інтересам української шляхти, оскільки через Польщу пролягали торговельні шляхи до країн Західної Європи. При цьому українські князі висували пропозицію об'єднати Польщу, Литву й Україну в одну державу на рівних засадах, наполягали на збереженні свободи віросповідання й місцевих звичаїв. Українська дрібна й середня шляхта, що не мала таких привілеїв, як князі й магнати, виступаючи за об'єднання, сподівалася насамперед здобути рівні права з магнатською верхівкою та впливати на перебіг справ у державі.