М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
krepkinapolina29
krepkinapolina29
23.04.2021 01:37 •  История

Поясніть чому і яким чином на русі було запроваджено християнство

👇
Ответ:
lolkek6969
lolkek6969
23.04.2021
Після смерті Святослава (972 р.) між його синами Ярополком, Олегом та Володимиром кілька років точилися міжусобиці за великокняжий престол. У цій боротьбі переміг Володимир. Ставши Великим князем київським, він багато зробив, аби зміцнити державу, встановити лад і порядок. За його князювання та ще потім за князювання його сина Ярослава Київська Русь досягла вершини політичної могутності й стабільності, економічного і культурного розвитку. Князювання Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого історики виділяють у другий період історії Київської Русі (978— 1054 pp.).

За часів Володимира в загальних рисах завершилося формування держави. Він приєднав до Києва східнослов'янські племінні князівства й союзи племен: хорватів і дулібів (981 p.), в'ятичів (982 p.), радимичів (984 р.) та ін. Видатний політик і адміністратор Володимир здійснив серію реформ. Спочатку він спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни, а в 988 p., переконавшись у віджилості старої віри, запровадив на Русі християнство. Близько 988 р. великий князь провів адміністративну реформу, позбавивши влади місцеву знать (князьків) і замінивши їх великокняжими посадниками, своїми синами й наближеними боярами. На зміну родоплемінному поділу держави прийшов територіальний, що є однією з найважливіших ознак справжньої держави. Було запроваджено новий кодекс правових норм, поки що усний, — "Закон земляний". Володимир піклувався про охорону державних рубежів, давши відсіч агресивним балтським племенам ятвягів і волзьким тюркам-булгарам. Головне місце в міжнародних стосунках Русі займали, як і раніше, взаємини з Візантією. У 988 р. Володимир допоміг візантійському імператорові Василію приборкати бунтівних феодалів. У вдячність за це і розраховуючи на до в майбутньому, Василій видав за князя сестру, принцесу Анну.
Князь Володимир був видатним державним діячем і полководцем, одним із засновників Давньоруської держави. Він увійшов в історію і як Володимир Хреститель, що запровадив на Русі християнство, зробив його офіційно релігією в Київській державі.

Запровадження християнства на Русі Володимиром Великим було підготовлене попереднім історичним розвитком східнослов'янських земель. Візантійські джерела повідомляють, що власне Київська земля була хрещена князем Аскольдом у 860 р. Християнкою була бабка Володимира — Ольга. Серед дружинників його діда Ігоря також були християни. Реформа язичницьких культів — проголошення Перуна верховним богом Київській Русі — не сприяла державному будівництву, усталенню привілеїв панівної верстви суспільства, розвиткові писемності й культури, налагодженню зв'язків з іншими, в абсолютній більшості християнськими країнами. Тому в середині 80-х pp. X ст. київський князь помалу схиляється до думки щодо прийняття іншої, якісно нової релігії — християнства. Проте він виявляв інтерес і до інших релігій — ісламу, іудаїзму.

Незадовго до прийняття нової віри відбувся ряд важливих політичних подій. У 987 р. у Візантії розпочалося повстання проти Василія II. Імператор попросив до в київського князя Володимира. Той згодився, але за умови: імператор віддасть за нього свою сестру Анну. Василій II не мав вибору, тож погодився на вимогу. Володимир, у свою чергу, зобов'язався прийняти християнство. Коли минула небезпека, імператор не поспішав виконувати обіцянку. Тоді Володимир оголосив війну Візантії, рушив на Херсонес і захопив його. Імператор змушений був відправити до Херсонесу сестру. Як свідчить літопис, Володимир прийняв хрещення в соборі св. Василія і обвінчався із царівною. Християнство прийняло також його найближче оточення.

Весною 988 р. відбулося масове хрещення киян, що поклало початок хрещенню всієї країни. Процес християнізації в Київській державі плинув повільно, а нерідко й хворобливо, однак за Володимира більшість населення країни навернулася, принаймні формально, у нову віру. Християнство принесло нову культуру й докорінно змінило світосприймання та самовиявлення населення Київської Русі. Запровадження християнства мало прогресивний характер. Завдяки цьому Київська Русь прилучилася до європейської цивілізації, пожвавилися міжнародні зв'язки нової християнської держави, зріс її авторитет у Європі як могутньої держави. Надзвичайно піднісся й авторитет самого князя.

Таким чином, у період князювання Володимира Великого Київська Русь досягла значного політичного, економічного і культурного розвитку і стала однією з найбільших держав Європи. Вчені порівнювали її з великою Франкською імперією Каролінгів.
4,8(52 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
kuckovadiana587
kuckovadiana587
23.04.2021

Избранная рада - это совещательный орган при Иване Грозном. Все реформы были направлены на централизацию власти, укреплению войска, укрепление позиций, такого сословия как дворянство, но в тоже время происходило полное закрепощение крестьян.

1500 г - Ограничение местничества.

Обычно молодые люди из знатных семей занимали высокие посты сразу же по выходе на службу. Но многие из них были совершенно не сообразительны. Поэтому Иван четвертый стал и людей знатного происхождения помещать на достаточно низкие посты, для того чтобы они набирались опыта. Это не считалось, по его мнению, местничеством.

1500г - создание стрелецкого войска(военная реформа). Было созданно постоянное войско стрельцов, вооруженное пищалями(огнестрельным оружием). Каждый состоятельный дворянин должен был с кажды 100 четвертей приводить по воину с собой во время войны.

1555-1556 г - стали выборными посты руководителей уездов и городов.

1500г. - создание системы приказов. Теперь вместо разовы поручений боярам, появились приказы - исполнительные органы. Были приказы: Посольский, Челобитный,Поместный и другие.

 

4,8(35 оценок)
Ответ:
kosmagalaxy
kosmagalaxy
23.04.2021

Первое. Создание поместной системы комплектования войск. Мелкие феодалы (дворяне, дети боярские и др.), дворовые люди великого князя получали от него государственные земельные наделы. За это они были обязаны нести военную службу. Феодал, проживавший в своем имении, обязан был по первому зову великого князя являться для несения военной службы "конен, моден и оружен". В мирное, время финансирование войска производилось за счет доходов феодала, в военное время - за счет казны государства.

Второе. Иван IV ограничивает местничество. В соответствии с его решением при назначении на командную должность стали учитывать военные заслуги, а не только знатность рода.

Третье. Был определен порядок служебной подчиненности в армии, осуществляли меры по упорядочению военной службы. Основным документом, законодательно закрепившим эти и другие направления реформ, стало "Уложение о службе " (1556 г.)

Нормы службы ставились в зависимость от количества земли. Конный светский феодал обязан был выставить одного полностью экипированного война на коне от каждых 50 десятин земли. Военная служба дворян была наследственной и пожизненной, начиналась с 15 лет, причем составлялись военно-учетные списки служилых людей, проводились периодические военные смотры. Не явившийся на службу дворянин подвергался телесным наказаниям, лишался своих поместий, а нередко и самой жизни.

В ходе реформы были подготовлены и первые государственные документы, определявшие порядок несения службы. В 1571 г. под руководством воеводы князя Н. И. Воротынского был разработан первый в России устав - "Боярский приговор о станичной и сторожевой службе". Позже, в 1621 году крупным военным теоретиком дьяком О. Михайловым был составлен "Устав ратных, пушечных и других дел, касающихся до военной науки". В нем обобщался опыт боевых действий русской и западноевропейских армий в различных видах боя.

Четвертое. Создание национальной по составу армии.

Пятое. Создание постоянных войсковых частей - стрелецких полков. Первое упоминание о них относится ко времени похода на Казань в 1552 г.

Войско первоначально делилось на «статьи» (приказы) по 500 стрельцов. В состав статьи входили сотни, полусотни, десятки. Набиралось войско из тяглового посадского населения, в последующем из стрелецких семей и «вольных охочих» людей.

Государство в лице царя-самодержца управляло войском через Разрядный, Стрелецкий, Оружейный приказы, Приказ сбора стрелецкого хлеба, Приказ денежной раздачи, во главе которых стояли воеводы.

4,6(47 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ