антиімперіалістичне повстання селян і міської бідноти Пн. Китаю 1899—1901. Викликане агресивною політикою імперіалістичних д-в, яка призвела до посилення експлуатації селян і ремісників, зростання податків, розорення дрібних торговців Ініціатором повстання було таємне реліг т-во "Іхецюань" ("Кулак в ім'я справедливості та згоди"). Пізніше повстанські загони "Іхецюаню" були перейменовані на "Іхетуані" ("Загони справедливості та згоди", звідси назва повстання). І. п. за короткий час охопило майже всю пн. та пн.-сх частини країни. 13— 14.VI 1900 повстанці вступили в Пекін. Імперіалістичні д-ви (Великобританія, Німеччина, Австро-Угорщина, Франція, Японія, США, царська Росія, Італія) організували інтервенцію проти Китаю.
Германскую разновидность фашизма принято называть нацизмом, так как их самоназванием было "национал-социалисты" (сокращенно - наци). Это слово происходит от слова "нация", так как, в отличие от итальянских фашистов, нацисты руководствовались не этатизмом, а этническим национализмом, превознесением германской нации над другими. Слово же "социализм" в их идеологии оттого, что они называли "социализмом" государственный капитализм в интересах германской нации. Отметим, что представители других идеологий социализмом их систему никогда не считали.
1.2 Врангель. Он не был причастен к к свержению Императора Николая II
1.3 Айвазовский. Он не входил в Товарищество передвижных художественных выставок , созданного Мясоедовым
1.4 Возможно, что "избрание ВЦИК и Совнаркома ", т.к. это не было декретом.
2.1 Основные направления деятельности России:
1807 - Тильзитский мир
1809 -Фридрихсгамский мир
1812 - Бухарестский мир
1813 - Гюлистанский мир
1815 - Парижский мирный договор
2.2 Все они были Генеральными секретарями ЦК КПСС
2.3 Это сборники законов, регулирующие каждый в свое время правовую деятельность Российского государства
2.4 Реформы Николая 1