Объяснение:
Карл Великий-Король франків, король лангобардів, герцог Баварії, імператор заходу.
Основні напрямки діяльності:
1. Розширення територій Франкської держави.
2. Формування феодальних відносин у Західній Європі.
3. Створення упорядкованого християнської держави.
4. Розвиток освіти.
Основні підсумки діяльності:
1. За час його царювання франки здійснили 53 походи, з них 27 очолював сам Карл. Територія держави за час її правління збільшилася вдвічі.
2. Вища знать країни, пов'язана з Карлом ленною присягою, зобов'язана була бути на війну з підвладними людьми. З 789 Карл неодноразово видавав укази, що наказували кожній вільній людині знайти собі сеньйора, під керівництвом якого він повинен служити. Збільшувалося число залежних селян.
3. Імператор будував свою державу на релігійному фундаменті, державний устрій було підпорядковано християнським принципам. Прийнявши на себе місію "захисника Церкви", Карл підпорядкував її собі, а для зміцнення політичного впливу своєї держави він використовував проповідь християнства.
4. У 787 був виданий указ про створення шкіл при монастирях, в 789 — про обов'язкову освіту всього вільного чоловічого населення (залишився невиконаним). При дворі склався вчений гурток на чолі з Карлом, названий Академією.
За свої заслуги ще за життя Карл отримав прізвисько»Великий".
Ге́нрих фон Шта́ден (нем. Heinrich von Staden; 1542 — после 1579) — немецкий авантюрист[1], опричник[2][3] царя Ивана Грозного. Автор нескольких сочинений, посвященных России и впервые опубликованных в 1917 г. под общим заглавием «Записки о Московии».Через Дерпт Штаден попал в Москву, где смог быстро произвести впечатление на царедворцев. Сначала он был принят толмачом в Посольский приказ, затем ему был жалован двор на «земщине» с правом курить вино, варить пиво и ставить мёд. Вскоре его владения были выделены в опричнину, а сам Штаден, нашедший себе влиятельных друзей и покровителей, был поставлен во главе небольшого отряда-дружины. Вместе с другими опричниками он участвовал в походе на Новгород зимой 1569—1570 гг. и вернулся с огромной добычей, совершив немало набегов на сёла и монастыри. Штадену было жаловано имя Андрея Володимировича (его отца звали Вальтер), он поставил себе в столице новые палаты и увеличил владения под Москвой. После нападения хана Крыма Девлета I Гирея на Москву (1572), при пересмотре поместных и вотчинных дач, Штаден лишился своих имений. Он покинул столицу, завел мельницу в Рыбной слободе, а затем вскоре уехал в здесь он жил в севернорусских городах, занимаясь выгодной меховой торговлей и, несомненно, побывал в Вологде, Белоозере, Каргополе и Коле. В 1576 году с иностранным кораблем Штаден покинул Россию и приехал в Голландию. Всего он прожил в Московском государстве около 12 лет (с 1564 по 1576 год), из них около 6 лет провёл в опричнине.
