Відповідь:Революція Гідності[1] (також Київський Майдан, Майдан у Києві, Євромайдан та Єврореволюція[2][3][4]) — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані спротивом проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу. Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї», небажання народу України миритись з перетворенням країни не лише де-факто, але і де-юре на одну з колоній Росії[5].
Терміни Революція Гідності та Єврореволюція[6][7][8] стосовно означених подій іноді використовуються в тому ж контексті, що й термін Євромайдан, але мають інше семантичне навантаження: «Євромайдан» здебільшого застосовується в контексті організації, форми та місця проведення протестів на підтримку європейського вибору України — як складова Революції Гідності[9]; Революція Гідності — як суспільні та політичні зрушення, викликані зривом підписання Угоди про Європейську інтеграцію, та, власне, самим Євромайданом.
Також існують розбіжності оцінок дати початку Революції. Політикум України, українські ЗМІ та блогери вважають за дату початку Революції 21 листопада 2013 року, день, коли Урядом Миколи Азарова було зірвано підписання угоди про Євроінтеграцію, після чого почали збиратись перші мітингуючі[10]; або 30 листопада, день, коли на Євромайдані були побиті студенти[11]. За межами України поширена думка, що дату Революції необхідно визначати з ходи протестувальників до Верховної Ради 18 лютого, коли почались масові криваві зіткнення зі значними людськими жертвами. Ці розбіжності виявляються і в назвах відповідних статей Вікіпедії.
Пояснення:
Министерство индустрии и инфраструктурного развития является ответственным за реализацию трех ключевых государственных программ. Это программа индустриального развития, инфраструктурного развития «Нұрлы жол», жилищного строительства «Нұрлы жер». Каждая из этих программ ориентирована на рост благосостояния населения и самодостаточности казахстанской экономики. Об этом подробно рассказал на отчетной встрече с населением министр индустрии и инфраструктурного развития Бейбут Атамкулов. Уровень дохода работников обрабатывающей промышленности за последние 5 лет вырос в среднем на 50% Для промышленности 2019 год завершился весьма успешно. Ее доля в ВВП экономики составила 27,5%, из которых 11,4% представлены обрабатывающей промышленностью. По состоянию на 1 мая 2020 года, в отраслях промышленности действуют более 22 тыс. предприятий, на которых занято свыше 1 млн человек. С 2010 года по инициативе Елбасы в стране реализуется Государственная программа индустриально-инновационного развития. «Несмотря на критику со стороны общества, все-таки нужно признать, что именно эта программа заложила основу для развития обрабатывающей промышленности в стране. За 5 лет валовая добавленная стоимость обрабатывающей отрасли составила 30,6 трлн тг. По итогам года показатель составил 7,8 трлн тг, это больше уровня 2015 года на 87%», — сказал Б. Атамкулов. Предприятия обрабатывающей промышленности произвели продукцию на 45 трлн тг. Индекс физического объема обрабатывающей промышленности по итогам 2019 года вырос на 4,4%. Положительная динамика сохранилась и в текущем году. По итогам 4 месяцев ИФО составил 107%.
Источник: https://primeminister.kz/ru/news/reviews/novye-predpriyatiya-stroitelstvo-dorog-obespechenie-zhilem-razvitie-promyshlennoy-otrasli-kazahstana-354351
Любое использование материалов допускается только при наличии гиперссылки на primeminister.kz
