Объяснение:
Скоріше за все генуезькі біженці змогли недалеко поширити чуму — весною 1347 р. вона була зафіксована в Константинополі, а звідти поширилася на Балкани і узбережжя Анатолії. Візантійський історик Никифор Григорій[en] у 16-му томі своєї праці «Історія Візантії» так виклав ці події: «Близько цього часу опанувала людей тяжка чумоподібна хвороба, яка, рухаючись від Скіфії і від гирл Дунаю, панувала ще у першу весну. Вона залишалася весь цей рік, проходячи тільки по берегах, і спустошувала як міста, так і села, і наші, і все, які послідовно простягаються до Гада[21] і Стовпів Геркулесових. Наступного року вона відправилася і до островів Егейського моря; потім вразила Родос, також Кіпр і жителів інших островів» Візантійський імператор Іоанн VI Кантакузин також вказував на те, що чума почалася навесні 1347 р. у «країні гіперборейських скіфів» (Таврія) і поширилася на Понт, Фракію, Македонію, Грецію, Італію, острови Середземного моря, Єгипет, Лівію, Юдею, Сирію.
Влітку 1347 р. хвороба дісталася до Єгипту, Сирії і Месопотамії, восени — до Італії (Венеція, П'яченца, Сардинія). Є думки, що саме тоді зрештою допливли до батьківщини генуезці,[22] хоча це викликає значні сумніви. Жителі Генуї (згідно зі свідченями Г. де Мюссе) не пустили корабель зі своїми хворими земляками. Він, начебто, був змушений пристати до Марселя. Дванадцять галер прибило до узбережжя Сицилії. І моровиця поширилася по Європі…
1 листопада 1347 р. спалах чуми відмічений у Марселі. Є легенда, що генуезці цілком не винні, вони по дорозі мовляв усі загинули, а якраз марсельські моряки занесли чуму після того, як в Середземному морі побачили корабель, над яким кружляла величезна кількість птахів. Французи наблизилися до нього і побачили, що весь екіпаж мертвий, а птахи клюють трупи людей, по палубі шастають чорні пацюки. Було також багато дохлих пацюків. Поки моряки допливли до Марселя, багато з них вже захворіли…
У січні 1348 р. «Чорна смерть» дійшла до Авіньйона[23], потім почалося поширення її по теренах Франції. В Авіньйоні смертність була так велика, що не було ніякої можливості ховати небіжчиків у землі. Тоді папа Климент VI освятив річку і урочисто благословив кидати в неї тіла померлих від чуми людей.
До початку 1348 р. чума вже поширилась по Іспанії, де загинули королева Арагону і король Кастилії. До кінця січня чумою були охоплені всі великі порти південної Європи, у Середземному морі плавали кораблі, повні трупів.
Откуда – в основном, из Библии. Что – евреи были рабами в Древнем Египте, имеют очень-очень долгую историю, Моисей был человеком, который вывел евреев из Египта и они жили в пустыне. Спустя несколько поколений выросли люди, которые рабства не знали – это свидетельство появления страны Израиль, хотя таковой де-юре еще не было, она появится после Второй мировой войны.
2)кто такие филистимляне и какую роль они сыграли в жизни древних евреевФилистимляне – народ с древней историей, который жил в Израиле. Филистимляне воевали с израилетянами, и причем выигрывали, поэтому племена объединились и в их центре стал царь – это произошло примерно в начале 1го тысячелетия. Так что они сыграли решающую роль в жизни древних евреев.
3)расскажите о царях ИзраиляСамым первым царем был Саул, а потом Давид и всем известный Соломон. Соломон был последним царем, потому что после его смерти государство прекратило существование. Стоит отметить, что самые благополучные годы жизни Израиля пришлись на правление Соломона, когда не было войн, Израиль выходил к двум морям, контролировал большую территорию.
4)какие события произошли в Египте примерно в то время, когда древние евреи пришли в ПалестинуКажется, одновременно с приходом евреев в Палестину, в Египте Эхнатон проводил религиозную реформу, по установлению единобожия – монотеизма. Теперь египтяне должны были поклонять только богу Атону.