1929 год стал "годом великого перелома".Еще 15 сьезд ВКП(б) 1927 года объявил курс на коллективизацию.Этим решали несколько задач. 1. СССР нужны были средства для индустриализации.А взять их решили путем изъятия из деревни за счет разницы между низкими закупочными ценами на продукты и высокими ценами на промышленные товары.Крестьяне ответили на это отказом поставлять зерно и придерживали его. Реакцией государства был курс на ускоренную коллективизацию.Создав колхозы можно было легко взять продукты у деревни по низким ценам и обеспечить большие объемы их производства. 2. Была идеологическая задача. Окончательно покончить с "капиталистическими" ( рыночными) отношениями в деревне. "Капиталистов" выявляли очень просто. Не сдаешь хлеб по государственным ценам - враг, кулак и саботажник. Такие отвечали перед государством по 107 ст. УК СССР. Местное руководство старалось выполнить и перевыполнить решения ВКП(б). К осени 1929 года об успехах в коллективизации отчитались черноземные области СССР( Нижняя Волга,Северный Кавказ, степная Украина). Сталин ответил хвалебной статьей "Год великого перелома" о повороте к социализму в деревне. Но с деревни изымали все зерно, часто без разбора. Надвигался рукотворный голод.
Людина спочатку, будучи істотою цікавим, цікавився історією. І не важливо, чия це історія. Історія людини, держави, а може й усього світу. Адже заглянути в минуле, повчитися помилок предків, отримати уроки невдач і падінь, проаналізувати ситуацію в сьогоденні - ох як буває необхідно. Де ще брати рада, як не у історії. Минуле не змінити, як не старайся, а ось сьогодення і, тим більше, майбутнє, поки воно не стало минулим, людина змінити в силах. Ну, і, нарешті, порадіти, загордитися своїми предками. Відчути себе спадкоємцем великих традицій і звичаїв, зрозуміти закономірності перетворення ідей у матеріальні речі і вчинки, усвідомити свою причетність до подій у сьогоденні і відповідальність за це перед своїми нащадками. Все це надає історія, постійно доводячи свою необхідність не тільки в наукових колах, але й у справах житейських, побутових. Історія не раз показувала свою циклічність. Різниця лише в часі та персонажах. Але події-то повторюються. І повторюються із завидною періодичністю. Адже не можна ж сказати, що історія не показує нам часів, наприклад, розпаду єдиної держави на окремі і незалежні території? Не можна. Було таке вже. Або, наприклад, спроби експансії Російської держави з боку країн Європи? Теж було. І неодноразово. І таких прикладів, якщо придивитися уважніше, можна знайти величезну масу і, відповідно проаналізувати: як всі ці речі «проходили», як їх допускали, як з них викручуватися. Уроків маса і відносяться вони не тільки до держави в цілому, але і до конкретної людини. Адже не дарма авторитетні вчені порівнюють життя та функціонування держави з життям і функціонуванням окремої людини. Зрозуміло, звичайно, що досконально, у всіх проявах та варіаціях, історію вивчити просто неможливо. Адже не можна з точністю стверджувати, про що думав і що відчував той чи інший персонаж, або що послужило поштовхом до певних дій і які причини у цього поштовху, оскільки історія є не тільки списком дій, розташованих у хронологічному порядку, але і переплетенням набагато більшої кількості факторів, ніж час, місце розташування та площу. З одного боку це робить важчою вивчення історії , А з іншого, робить цей процес неповторно цікавим та інтригуючим, оскільки, розуміючи причинно-наслідкові зв'язки стався в той чи інший період події, стає ясно і зрозуміло, що предки були далеко не відсталими дикунами, а могли, знали і вміли щось таке, що стане в нагоді скрізь і в усі часи.
1. СССР нужны были средства для индустриализации.А взять их решили путем изъятия из деревни за счет разницы между низкими закупочными ценами на продукты и высокими ценами на промышленные товары.Крестьяне ответили на это отказом поставлять зерно и придерживали его. Реакцией государства был курс на ускоренную коллективизацию.Создав колхозы можно было легко взять продукты у деревни по низким ценам и обеспечить большие объемы их производства.
2. Была идеологическая задача. Окончательно покончить с "капиталистическими" ( рыночными) отношениями в деревне. "Капиталистов" выявляли очень просто. Не сдаешь хлеб по государственным ценам - враг, кулак и саботажник. Такие отвечали перед государством по 107 ст. УК СССР.
Местное руководство старалось выполнить и перевыполнить решения ВКП(б). К осени 1929 года об успехах в коллективизации отчитались черноземные области СССР( Нижняя Волга,Северный Кавказ, степная Украина). Сталин ответил хвалебной статьей "Год великого перелома" о повороте к социализму в деревне. Но с деревни изымали все зерно, часто без разбора. Надвигался рукотворный голод.