Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П. Дорошенкові та І. Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.
І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700—1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.
Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).
Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає у такому:
украинский не знаю
Объяснение:
Наполеоновские войны — под этим названием известны главным образом войны, которые велись против Наполеона Бонапарта разными государствами Европы, когда тот был Первым консулом и императором (ноябрь 1799 — июнь 1815). В более широком смысле сюда относится и итальянская кампания Наполеона (1796—1797), и его египетская экспедиция (1798—1799), хотя их (особенно итальянскую кампанию) обычно причисляют к так называемым революционным войнам. Жертвами наполеоновских войн стали по меньшей мере 5 млн человек.
Краткие факты:
Переворот 18 брюмера (9 ноября 1799 года) отдал Францию в руки Наполеона как раз в то время, когда старая Европа находилась в полной дезорганизации: правительства были совершенно не к совместным действиям и готовы были ради частных выгод изменять общему делу; повсюду царили старые порядки, и в администрации, и в финансах, и в войске — порядки, неэффективность которых обнаружилась при первом же серьёзном столкновении с продвинутой и развитой Наполеоновской Францией.
