ответ:Перехід до капіталістичних відносин у ХVІ–ХVІІІ ст. вніс суттєві зміни в повсякденне життя тогочасної людини.
Торгові стосунки сприяли збільшенню кількості доріг, морських шляхів. Для відносин зі Сходом зберігає свою актуальність Великий Шовковий Шлях, торгові шляхи в Середземному морі. Поява кораблів нового зразка відкрила дорогу в Атлантичний та Індійський океани. Людина вийшла в Тихий океан, змогла здійснити навколосвітню подорож.
Збільшується кількість міст та чисельність населення в них. Змінюється їхній зовнішній вигляд. Боротьба міст проти феодалів, Магдебурзьке право приводили до появи органів місцевого самоврядування. Для них у центрі міста будувалися ратуші. Ці будівлі обов’язково мали великий годинник, який було видно й чутно на досить далекій відстані. Значно менше будується феодальних замків. Їх замінили гарно оздоблені маєтки дворян.
В архітектурі панував стиль бароко. Розписи на стінах, позолочена ліпнина, м’які меблі обов’язково прикрашали будинки, виконані в такому стилі. Для житла буржуазії були характерні простота й доцільність. Стіл, кілька стільців, легке крісло, бюро для паперів, шафи з посудом, камін, прикрашений різнокольоровою керамічною плиткою, — ось такий інтер’єр був властивий для помешкань банкірів, торгівців, дрібних чиновників, власників мануфактур. Житло селян у цей час майже не змінилося порівняно із середньовіччям.
Під час хрестових походів європейці познайомилися з побутом ісламського світу. Повернувшись у Європу, хрестоносці принесли з собою культуру щоденного омивання свого тіла, окремих для жінок та чоловіків лазень, зручний домашній одяг. У деяких містах існував водогін, але каналізації так і не було. Нечистоти виливалися безпосередньо на вулицю.
Формуються правила етикету, культура вживання їжі. Заможні люди старалися наймати досвідчених кухарів для приготування вишуканих страв з овочів, риби, м’яса. У містах існували крамниці, у яких завжди можна було придбати гарячі хлібні вироби.
Стиль бароко наклав відбиток на зовнішній вигляд людини. Відповідно до тогочасної моди жінки активно користувалися пудрою та рум’янами. Одяг прикрашали коштовним камінням, золотим гаптуванням, мереживом, пір’ям. Стали популярними перуки, які присипали пудрою. На відміну від дворян, буржуа-протестанти носили простий одяг темних кольорів, але прикрашали своє вбрання сніжно білою краваткою.
Объяснение:
Признаки для сравнения
Крестьянская реформа 1861 г.
Столыпинская аграрная реформа
Цели реформы
(Крестьянская реформа 1861 г.)
Освобождение крестьян от крепостной зависимости и предоставление им личной свободы;
сохранение помещиком права собственности на землю, за пользование которой крестьяне должны были отбывать повинности.
(Столыпинская аграрная реформа)
Экономические: развитие капитализма в сельском хозяйстве и создание сельской буржуазии из числа зажиточных крестьян.
Политические: подрыв единства крестьян в борьбе против помещиков и использование зажиточных крестьян как опоры правительства
.
Средства осуществления (мероприятия)
(Крестьянская реформа 1861 г.)
Подписание «Положения» о выходе на волю крепостных крестьян; получение земли в собственность крестьянами посредством выкупа;
появление временнообязанного положения крестьян.
(Столыпинская аграрная реформа)
Выход крестьян из общины и закрепление их собственности на земельный надел через отруб или хутор;
переселение малоземельных крестьян на окраины России.
Результаты реформы
(Крестьянская реформа 1861 г.)
Провозглашение личной свободы крепостных крестьян, их независимости от помещика;
получение крестьянами земли в собственность;
сохранение помещичьего землевладения;
ухудшение материального положения помещичьих крестьян, т.к. непосильные выкупные платежи поглощали 70 % крестьянского дохода.
(Столыпинская аграрная реформа)
Появление нового слоя земельных собственников — сельской буржуазии;
рост сельскохозяйственного производства;
вовлечение зажиточных крестьянских хозяйств в товарно-денежные отношения;
создание условий для реализации ускоренного «американского» пути развития капитализма в сельском хозяйстве — на основе крестьянских хозяйств, свободных от феодальных пережитков;
введение земств;
сохранение и помещичьего землевладения.
Вывод: Крестьянская реформа 1861 г. и столыпинская аграрная реформа вызвали разочарование у большинства крестьян. Обе реформы носили долговременный и ограниченный характер проводимых мероприятий и развитию буржуазных отношений. Столыпинская аграрная реформа была более действенной по сравнению с крестьянской реформой 1861 г., но пользу от ее проведения получили преимущественно помещики, буржуазия, и зажиточные крестьяне, а крестьянский вопрос так и остался открытым.
