1) 1.Відбувається переоцінка цінностей від прагнення економічного зростання до пріоритету сталого розвитку, екологічної безпеки.
гаються істотна змінаролі різних соціальних верств у сус-пільстві. Великі власники дедалі більшою мірою зміцнюють зв’язкиз верхівкою бюрократичного апарату.
3. Під впливом тотальної віртуалізації змінюються й пізнавальні запити людини.
4.появляється VR-залежність , що занурює людину у віртуальну реальність і вона тільки на деякий час повертається в реальне життя.
5. Планета Земля поступово перетворюється на єдиний інформаційний простір
6. Автоматизація і роботизація виробництва досягли такого рів-ня, що основним завданням працівника поступово стає регулювання і контроль над виробничим процесом. Це створює небачений простір для розвитку особистості людини.
2) На мою думку , книга американського філософа Френсіса Фукуями стверджує, що поширення в світі ліберальної демократії західного зразка свідчить про кінцеву точку соціокультурної еволюції людства та формуванню остаточної форми урядів. У поданні Фукуями кінець історії, однак, не означає кінець подієвої історії, але означає кінець століття ідеологічних протистоянь, глобальних революцій і воєн, а разом з ними — кінець мистецтва та філософії.
3) Ні, адже на сьогоднішній день існує реальна небезпека вимирання людства, яка потребує співпраці та взаєморозуміння як влади так і населення. Жорсткі умови, які встановленні нашою владою виправданні та носять тимчасовий характер( до завершення карантину).
4) Ні, адже за кожний незаконний вчинок , людина відповідає перед законом і у разі потреби буде позбавлена волі на різний проміжок часу , в залежності від скоїного . Також є різні заклади як інтернати , будинки для пристарілих , для біженців , які можна вважати за місця несвободи .
Якщо розглядати це питання з іншого боку , то людство на сьогоднішний день більш знає свої права і обов’язки , а тому вміє захистити їх. Проте в деяких країнах існує класова, гендерна нерівність , де жінки або чоловіки попадають у «пастку свободи»
Объяснение:
В 19 ст. та на початку 20 ст.. Хати в селі будувалися дерев’яні, болотяні /болото чи глину змішували з соломою, або половою/. Хата ділилася на дві половині, по середині з сіньми та комірчиною. В одній половині хати самі. А в другій тримали худобу. В хаті, в якій жили стояло дві лаві/ це вичещині дошки, шири-ною 25-30 см./, одна з них стояла вздовж хатньої стіни, а друга впоперек стіни. Стояли вони на ковбицях /дерев’яні стовпці/ вкопані в землю. Посередині хати скриння, /це дерев’яний ящик довжиною до двох метрів, який зверхи закривав-ся кришкою і замикався на замочок/, в скриню складалося все “багацтво”, одяг, вбрання, свої полотна та інші дорогі речі. В хаті, крім лав, могли бути ослінчи-ки, маленькі стільчики, які можна було переносити з одного місця на друге. Змля в хаті була глиняна, зверхи була змащена коров’ячим лайнаком і кругом попід стіни обведена червоною глиною в полоску 10-15 см.. Стіни і стеля були глиняні і мастилися білою глиною, яку купували на базарі /ярмарку/. Надворі хати теж мастилися білою глиною, лише тильна сторона /затиля/ мастилася жовтою, або червоною /перепаляною/ глиною. Верх хати покривали сніпками, зробленими з житньої соломи. При вході із сіней в хаті з одного боку, рядом з дверима, висів на стіні мисник, на якому були розкладені глиняні миски, полу-миски друшляк /дирава миска, для видділення варениківчи тіста від рідини/. Над дверима була полиця, на якій складали хліб. З другого боку, при вході в хату, стояла велика піч, в якій щоденно варили їжу собі і тваринам і 1-2 рази на тиждень пикли хліб. Хліб пекли просто на черені, або на капустяному листку. Перед піччю був припічок, на якому клали і виймали з печі горшки, збоку на ньому була дирка, в яку вкладали кужіль, сідали і пряли пряжу, на ньому ще любили сидіти діти, які гріли ноги перед піччю. З боку білля печі був побудова-ний /діліжан/, в якого впиралася постіль – це настіл з дощок стояло на чотирох ковбицях на нії сім’я спала. Постіль настилялася соломою і покривалася ряд-ном на ній лежали подушки. Над постільлю висіла жердка, на якій висіла одежа щоденного похвату. В диліжані палили лише взимку, коли було холодно і ті, що спали на постелі, могли гріти ноги. На диліжані зазвичай спали дід чи баб-ка. На печі спали діти та сушилася пашня, яку готували до млина. Щоденно в печі варили їжу, в основному дві страви, борщ і кашу, які їли рано і в полудень, коли не йшли на польові роботи. А коли йшли то брали з собою полудинок са-ло, часник, яйця, молоко, огірки, а ранішні страви доїдали вечером. Бувало, що на вечерю варили картоплю до огірків чи капусти, або варили крупник-куліш з ячмінних, або пшеничних крупів. В печі, крім варіння їжі пекли хліб, його ви-пікали просто на черепі, або капустяному листі. Вогонь добували при до кресала , губки та кременю якщо небуло чим викресати вогню позичали в сусі-дів. Світили сухими деревяними скіпками, або каганцем, це глиняна посудина у вигляді чашечки, в яку наливали олію або жиру, клали гніт з тряпинки і запа-лювали. Пізніше появилися сірники, гас та лампи. Далі появилися лампи із склом. За величиною лампи та скло були за номерами: №7, №8, №12, №25, але вбільшості світили без скла, щоб менше вигорало газу. Взимку жінки, бабки та дівчата пряли кужелі,шили та вишивали сорочки, рушники, робили полотно на верстатах. Чоловіки взимку молотили збіжжя в стодолах, або виконували господарські роботи в хаті, ремонтували збрую, лагодили взуття та одяг.
Англо – голландские войны – 3 крупных военных столкновения разгоревшихся между передовыми морскими державами этого периода – Англией и Голландией, за господство на мировых торговых путях и колониях.
Война (1652 - 1654)
Повод: Принятие англ. парламентом Навигационного акта 1651 г.
Итог: признание Голландией Навигационного акта.
Война (1665 – 1667)
Повод: Захват англичанами голландских владений в Северной Америке.
Итог: Голландия теряет американские колонии; Англия пересматривает условия Навигационного акта в пользу Голландии.
Война (1672 – 1674)
Повод: Англия при Франции наносит сокрушительный удар по Голландии.
Итог: Голландия окончательно признает Навигационный акт.
2. Войны Людовика 14
Войны Людовика 14 – череда военных конфликтов Франции со всеми странами Европы при Людовике 14.
«Война за права королевы» (1667 – 1668)
Учитель просит учеников самостоятельно, работая с учебником, найти и выписать причину и итог войны.
Причина: Людовик 14 начал войну под предлогом обеспечения прав своей супруги на испанские владения в Голландии.
Итог: Франция вернула себе Фландрию и приобрела ряд крепостей вблизи с голландской границей.
Голландская война (1672 – 1678)
Причина: Желание Людовика 14 разгромить Голландию.
Итог: Образование антифранцузской коалиции; Франция сохранила за собой большинство завоеванных земель.
Война короля Вильгельма (1689—1697)
Причина: Людовик 14 не признал новым королем Англии Вильгельма 3
Учитель обращается к классу с вопросом: «В результате чего к власти в Англии пришел Вильгельм 3?» (Славная революция)
Учитель просит учеников самостоятельно выписать итог войны в тетрадь
Итог: Франция возвращала большинство захваченных ею территорий (кроме Страсбурга)
3. Великая северная война
Причина войны: Усиление Швеции и ее стремление подчинить Балтику (в результате чего появилась антишведская коалиция из Дании, Саксонии, Московского государства)
Учитель задает вопрос «Почему контроль над Балтикой приобретал важное международное значение?»
ответ: Через нее страны поставляли необходимые для строительства флота припасы.
Первый этап войны (1700 – 1701)
Поражение Саксонии и выход Дании из войны и Северного союза (тяжесть войны легла на Московское государство)
Поражение русских под Нарвой (военная отсталость Московского государства, неопытное руководство войсками, предательство иностранных офицеров)
Второй этап войны (1701 – 1706)
Военные действия Швеции против Польши(Саксония и Польша выходят из войны)
Начало реформирования русской армии (введение рекрутской повинности т.е. создание регулярной армии, открытие военных учебных заведений, масштабное кораблестроение, принятие воинского и морского уставов, создание военных заводов на Урале)
Первые успехи в Прибалтике (взятие Нотебурга, взятие Ниеншанца, взятие Нарвы)
Третий этап войны (1708 – 1709)
Битва у деревни Лесная 1708 г. (русский корпус под командованием Петра 1 разбил шведский корпус)
Полтавская битва 27 июня 1709 г. (полный разгром шведской армии)
Пользуясь учебником учитель просит учеников выписать итоги для стран по Ништадтскому миру
Россия получала Балтийское побережье – Лифляндию, Эстляндию, Ингерманландию.
Швеция получала Финляндию (кроме Выборга); получала денежную компенсацию – 1,5 млн. рублей за потерянные территории
4. Война за испанское наследство (1701 – 1714)
Причина: отсутствие прямого наследника династии испанских Габсбургов.
Антибурбонская коалиция развивает успешное наступление в Италии и на Пиренейском полуострове, нанеся Испании удар с тыла. Затянувшаяся война вела к истощению обеих сторон и побуждала к поискам мира.
Учитель просит поработать с таблицей итогов Утрехтского мира, а именно вписать название страны в таблицу на доске (итоги уже вписаны).
АЧасть французских колоний в Вест – Индии и на территории современной КанадыБПолучило СицилиюВПолучила Милан, Неаполь, Сардинию и испанские НидерландыА – Великобритания
Б - Савойское герцогство
В - Австрия
Основные итоги войны:
В результате войны престол достался Филиппу 5 Бурбону (при условии что Испания никогда не объединится с Францией)Конец господства Франции на мировой арене (отныне лидер Великобритания)Появились королевство Пруссия (бывш. Бранденбург) и королевство Сардиния (бывш. Савойя)