вопрос 02. назовите особенности социальной организации народов африканского континента. составьте перечень общих черт и различий между ними.
ответ. различий между африки было множество начиная с того, что одни из них уже создали свои централизованные государства, другие жили первобытными племенами, а пигмеи вообще оставались кочевыми охотниками и собирателями. их социальные организации были соответствующими: одними монархи, имевшую неограниченную власть над населением значительной территории, в первобытных племенах условная власть вождя распространялась лишь на несколько десятков его соплеменников и не имела средств принуждения. существовало и много промежуточных форм. из общих черт можно назвать только отсутствие модернизации и соответствующих социальных слоёв.
вопрос 03. укажите причины усиления европейской колонизации в африке во второй половине xix в. и её отличия от колонизации xvi—xviii вв.
ответ. причины:
1) колонии стали рынками сбыта европейских товаров;
2) колонии стали предметом гордости, показателем мощи европейских держав.
Відповідь:
У вступній частині Декларації розповідається про природність людського прагнення до політичної незалежності; визнається, що підстави для досягнення такої незалежності мають бути достатньо вагомими та недвозначними. У преамбулі окреслюється загальна філософія такого явища як уряд загалом і пояснюється правомочність революції у випадку, якщо уряд порушує базові права підданих. У Декларації надається довгий перелік «неодноразових утисків та узурпацій», чинених британським урядом проти прав і свобод американських колоністів. Потому згадується про спроби колоністів привернути увагу британської влади до викладених проблем та про прикру відсутність реакції на ці спроби. Як висновок, Декларація містить твердження, що існують умови, за яких люди мають право змінити їхній уряд, що умови були створені внаслідок діяльності Великої Британії і що у зв'язку з цим колонії змушені відкинути свої політичні зв'язки з британською короною і перетворитись на незалежні держави. Декларацію підписано Президентом Другого Континентального Конгресу Джоном Хенкоком та п'ятдесятьма п'ятьма депутатами конгресу.
Пояснення:
