М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
superinventor62
superinventor62
01.03.2022 07:31 •  История

Расскажите о изобретения древнего китая

👇
Ответ:
02vopros02
02vopros02
01.03.2022

Первым великим изобретением древнего Китая считается бумага. Согласно китайским летописям династии Восточная Хань, бумагу изобрел придворный евнух династии Хань — Цай Лун в 105 году н.э.

В глубокой древности в Китае до появления бумаги для записей использовали скрученные в свитки полоски из бамбука, свитки из шелка, деревянные и глиняные таблички и т.д. Наиболее же древние китайские тексты или «цзягувэнь» были обнаружены на черепашьих панцирях, которые датируются 2-м тысячелетием до н. э. (династия Шан).

В ІІІ веке бумагу уже широко применяли для письма вместо более дорогих традиционных материалов. Разработанная Цай Лунем технология производства бумаги состояла в следующем: кипящая смесь из пеньки, коры тутового дерева, старых рыболовных сетей и тканей превращалась в пульпу, после чего её растирали до пастообразного однородного состояния и смешивали с водой. В смесь погружали сито в деревянной раме из тростника, вычерпывали ситом массу и встряхивали, чтобы жидкость стекла. При этом в сите образовывался тонкий и ровный слой волокнистой массы.

Эту массу затем опрокидывали на гладкие доски. Доски с отливками клали одна на другую. Связывали стопку и укладывали сверху груз. Затем затвердевшие и окрепшие под прессом листы снимались с досок и сушились. Изготовленный по такой технологии бумажный лист получался легким, ровным, прочным, менее желтым и более удобным для письма.

4,5(97 оценок)
Ответ:
N1ke1N1kev1ch
N1ke1N1kev1ch
01.03.2022

китайским летописям династии Восточная Хань, бумагу изобрел придворный евнух династии Хань — Цай Лун в 105 году н.э.

В глубокой древности в Китае до появления бумаги для записей использовали скрученные в свитки полоски из бамбука, свитки из шелка, деревянные и глиняные таблички и т.д. Наиболее же древние китайские тексты или «цзягувэнь» были обнаружены на черепашьих панцирях, которые датируются 2-м тысячелетием до н. э. (династия Шан).

В ІІІ веке бумагу уже широко применяли для письма вместо более дорогих традиционных материалов. Разработанная Цай Лунем технология производства бумаги состояла в следующем: кипящая смесь из пеньки, коры тутового дерева, старых рыболовных сетей и тканей превращалась в пульпу, после чего её растирали до пастообразного однородного состояния и смешивали с водой. В смесь погружали сито в деревянной раме из тростника, вычерпывали ситом массу и встряхивали, чтобы жидкость стекла. При этом в сите образовывался тонкий и ровный слой волокнистой массы.

Эту массу затем опрокидывали на гладкие доски. Доски с отливками клали одна на другую. Связывали стопку и укладывали сверху груз. Затем затвердевшие и окрепшие под прессом листы снимались с досок и сушились. Изготовленный по такой технологии бумажный лист получался легким, ровным, прочным, менее желтым и более удобным для письма.

Изобретение древнего Китая № 2 — книгопечатание

Возникновение бумаги, в свою очередь, привело к появлению книгопечатания. Самый древний известный образец печати с деревянных досок — это сутра на санскрите, напечатанная на конопляной бумаге приблизительно между 650 и 670 годами н.э. Однако первой печатной книгой со стандартным размером считается сделанная во время династии Тан (618—907) Алмазная сутра. Она состоит из свитков длиной 5,18 м. Согласно исследователю традиционной культуры Китая Джозефу Нидэму, методы печати, которые использовались в каллиграфии Алмазной сутры, значительно превосходят по совершенству и изысканности миниатюрную сутру, напечатанную ранее.

Изобретения древнего Китая: иллюстрация, приведенная в книге ученого Ван Чжэня (1313 г.), показывает литеры наборной печати, которые расположены в особом порядке по секторам круглого стола

Наборные шрифты: Государственный деятель и учёный-эрудит Китая Шень Ко (1031—1095) впервые изложил печати при наборного шрифта в своей работе «Записки о ручье снов» в 1088 году, приписав данное новшество неизвестному мастеру Би Шэну. Шэнь Ко описал технологический процесс производства литер из обожженной глины, процесс печати и изготовление наборных шрифтов.

Переплетная техника: Возникновение печати в девятом веке существенно изменило технику переплетения. Под конец эпохи Тан книга из скрученных свитков бумаги превратилась в стопку листов, напоминающую современную брошюру. Впоследствии при династии Сун (960—1279) листы стали сгибать по центру, делая перевязку типа «бабочки», отчего книга уже приобрела вид современной. Династия Юань (1271—1368) ввела корешок из жесткой бумаги, а позже во времена династии Мин листы стали нитками.

Книгопечатание в Китае внесло большой вклад в сохранение формировавшейся веками богатой культуры.

4,4(41 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Asala213
Asala213
01.03.2022

НАЙДАВНІШІ ЧАСИ. СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. НОВА ДОБА. РОЗДРОБЛЕНІСТЬ КИЇВСЬКОЇ РУСІ. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

Культура

Після утвердження і зміцнення Галицько-Волинське князівство відігравало значну роль і в розвитку культури Русі, хоча Київ залишався найвизначнішим центром. У часи роздробленості в XIII—XIV ст. князівства Південно-Західної Русі продовжували культурний розвиток на базі того, що вже було накопичено за попередні століття. Галицько-Волинське князівство у своєму духовному житті мало певні особливості. Поряд із використанням вже існуючих у Київській, Чернігівській та інших землях досягнень, тут цінувалися здобутки західноєвропейської культури, найбільше країн Центральної Європи.

Важливим було те, що духовне життя тут мало чітко визначений національний характер, оскільки більшість населення складали українці. Лише на півночі Волині були вкраплення білоруських груп, а у великих містах проживали німецькі, польські та інші ремісники й купці.

Відбувався подальший розвиток народної творчості, зароджувалися його нові форми. Розвивалися обрядова пісенність, весільні, жнивові, купальські, петрівочні пісні та веснянки. Фольклорні жанри були репрезентовані казками, новелами, легендами, переказами й притчами.

Як і в попередні століття, у XIII — першій половині XIV ст. в усіх князівствах Південно-Західної Русі ідейно-теоретичною основою духовного життя залишалася православна християнська релігія. Однак у західних землях вона відзначалася значною толерантністю по відношенню до католицької. Недарма Данило Галицький певний час погоджувався на унію з католицтвом згідно з пропозицією Папи Римського, і це не викликало протестів.

Шкільна освіта розвивалася при монастирях та церквах, де священики виконували свої безпосередні обов'язки і до того ж функції учителів, формуючи релігійний світогляд учнів та всієї пастви.. При монастирях і церквах переписувалися книги, про що свідчить діяльність князя Володимира Васильковича, існували групи майстрів архітектури і образотворчого мистецтва. Центрами переписування книг були Львів, Володимир та Холм.

У Галицько-Волинському князівстві освічених людей залучали до роботи у князівських та єпископських канцеляріях, де вони готували тексти грамот, вели дипломатичне листування, переважно латинською мовою. Більшість князів і бояр були освіченими людьми. Зокрема, князь Данило мав ґрунтовну освіту, про Володимира Васильковича літописець згадує так: «Це був книжник великий і філософ, якого не було перед ним у всій землі, ані по ньому не буде».

Архітектура міст та культових споруд Галицько-Волинського князівства відображає вплив не лише візантійський, а в основному європейський, що дістав назву романського стилю. Однак місцеві майстри привносили багато своїх, місцевих мотивів, і він мав досить виразний національний характер. Дехто з учених навіть називає це «автохтонним мистецтвом».

У Галичині та на Волині народні хати-мазанки були збудовані переважно з дерева, а з каменю та цегли будувалися культові споруди, укріплення, особливо вежі, а також фортечні мури, князівські і боярські палаци. У Галичі археологи виявили близько 30 кам'яних споруд. Величними були князівський палац і церква Пантелеймона. Багатими та розкішно оздобленими були церкви Володимира, Луцька, деякі будівлі Холма. У другій половині XIII ст. розпочинається будівництво кам'яних замків у Луцьку та Крем'янці.

Поряд з цим розвиваються живопис, особливо настінний, іконописання, різьблення по каменю і дереву, ювелірна справа, а також музичне мистецтво.. Продовжує розвиватися літописання, видатним пам'ятником якого є Галицько-Волинський літопис. У ньому висвітлюються події 1201-1292 pp. Його особливість у тому, що подіям світським приділяється основна увага, а церковним — значно менша. Автори досить ґрунтовно, і в той же час поетично розповідають про діяльність князів Романа, Данила, Василька, життя інших князів та бояр, їхні походи, боротьбу проти угорських, польських, татарських та інших завойовників. Найбільша увага приділяється діяльності князів, розкриваються і захищаються їхні погляди та політика. Основна ідея зміцнення князівської влади — єднання руських земель для успішної боротьби з іноземними загарбниками.

Галицько-Волинський літопис має виразно український характер за своїми мовними особливостями, стилем, значно відрізняючись від Володимиро-Суздальського.. Феодальне роздроблення руських земель призвело до посилення місцевих особливостей у духовному житті. Однак між окремими землями Південно-Західної Русі поступово зміцнювалися економічні, політичні та культурні зв'язки, формувалися характерні спільні риси, притаманні мові, культурі та ментальності української народності в цілому. Можна стверджувати, що XIII—XIV ст. — це етап, що значною мірою завершував її становлення.

4,4(60 оценок)
Ответ:
maloy4424
maloy4424
01.03.2022

Ґрунт для християнізації слов'ян на початку ІХ століття був уже підготовлений. Інтенсифікація процесу християнізації візантійських слов'ян на всій території імперії в І половині ІХ ст. був обумовлений багатьма причинами. По-перше, в цей період визначився політичний статус слов'янського населення в окремих областях імперії, землі колишніх слов'ян в основному увійшли в склад гем. Включення слов'ян Візантії, прискорення ранньофеодальних відносин повинен був викликати і необхідність змін ідеологічної структури слов'янського суспільства. Одним із важливих засобів залучення слов'ян до християнства був вступ їх на службу імперії. В цілому відбудова християнських храмів і поширення слов'янських некрополів з захороненням за християнськими звичаями відбулося не раніше ІХ століття.

4,4(55 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ