Объяснение:
1 Главными причинами восстания стали: усилившийся колониальный, национальный гнет, произвол местных властей, политика русификации, массовое изъятие
2 пастбищных земель у казахов под переселенческие фонды (45 млн. десятин), мобилизация мужского населения на фронт. Цель: Цель восстания: Национальное и политическое освобождение, подводящее итог предшествующей борьбе казахского народа за свободу и независимость.Основной целью восстания под руководством Сырыма Датова стало желание прекратить колониальные оккупации казахских территорий и вернуть все захваченные раннее земли, так как казахов лишили практически всех плодородных территорий. Как результат - у простого народа снизились урожаи, а также пропали пастбища для скота. У восстания Кенесары, причины схожи: система ограничения политической самостоятельности казахских жузов ...колониальные действия царских властей (земельные захваты, разорение казахских аулов податями, вооруженный грабеж их царскими военными отрядами). Однако восстание было не очень успешным
3 Противоречие интересов народа и политики хана Жангира
4 Государство, созданное Кенесары, было феодальным государством. Это было обусловлено тем, что феодальные основы производственных отношений казахского народа не были изменены преобразовательной деятельностью Кенесары. Более того, феодальный характер производственных отношений был усилен Кенесары. Он рассматривал территорию Казахстана как собственность его ханского рода и неоднократно подчеркивал это в своих выступлениях. Однако в рамках феодальной экономики Кенесары провел ряд крупных реформ, имевших глубоко прогрессивный характер, т. к. эти реформы консолидации сил казахского народа, укреплению казахской государственности. Социальную основу ханской власти при Кенесары составляли средние слои биев и другие незнатные феодалы, в том числе батыры.
5 Армия Кенесары состояла не только из казахов, но и других национальностей, которые привлекались для введения новой тактики военных операции, для обеспечения новых видов вооружения. Первым прообразом современных танков в армии Кенесары был так называемый Бешбармак. Так назывались обшитые дюралью колесницы, в которых запрягали специально обученных боевых сайгаков. маневр "Куколд", заключавшийся в глубоком фланговом обходе передовых пунктов дислокации русских войск.
I - хронологічний (первісна епоха), стародавній світ, середньовіччя, новий і новітній час;
II - за соціально-економічними і політичними ознаками: первісне суспільство, капіталістичне суспільство, соціалістичне (радянське) суспільство і суспільство з перехідною економікою в період незалежності України;
III - за періодами становлення і розвитку української державності: стародавня доба, княжа доба, литовсько-руська (польсько-литовська) доба, козаччина і Гетьманська держава, боротьба за українське національне відродження (XIX – поч. ХХ ст.), українська національно-демократична революція (1917-190 рр.), радянська Україна і незалежна Українська держава.
Переважна більшість учених поділяють історію України саме за третім принципом, якого дотримувався і Михайло Грушевський. Необхідно зауважити, що ще історик Феодосій Сафонович розглядав політичну історію України як процес становлення та розвитку Української держави: Київська Русь - Галицько-Волинське князівство - українські удільні князівства у складі Великого князівства Литовського - Запорізька Січ. Вихідним моментом наукової періодизації розвитку української культури є чітке визначення її носія — українського народу та української нації, історичних умов їх формування.
1. Стародавня доба - це період від появи людини на території сучасної України і її розвиток до VI–IX ст. нашої ери, коли в процесі вдосконалення знарядь праці, техніки і технології землеробства, піднесення ремесла і торгівлі, а звідси і класової диференціації та розгляду родово-общинного ладу з’являються перші протодержави, які сприяли створенню фундаменту, на якому у IX ст. зросла могутня будова Древньоруської держави.
2. Княжа доба: Київська Русь та її спадкоємниця Галицько-Волинська держава (IX–XIII ст.): утворення великої і сильної Древньоруської держави, головний осередок якої складали усі нинішні етнічні українські землі, сприяло суспільно-економічному, політичному і культурному розвитку східних слов’ян, висунуло її в число провідних країн середньовічного світу.
3. Литовсько-польська доба української історії (XIV–XVI ст.) - це період, коли в результаті феодальної роздробленості, князівських міжусобиць і спустошливих набігів кочівників (особливо монголо-татарських орд) землі древньоруських князівств стали здобиччю Литви і Польщі. Наприкінці XVI ст. у складі Польського князівства опинилися всі українські землі, за винятком Північної Буковини (Молдавія), Закарпаття (Угорщина) і Чернігово-Сіверщина (Московське царство). Українські селяни були позбавлені права володіти землею і закріпачені, а великі українські землевласники здебільшого покатоличилися і спольщилися.
4. Козаччина і гетьманська держава (кінець XVI – XVIII ст.). Цей період вітчизняної історії важливий не лише виникненням специфічного соціального стану українського суспільства, але й створенням у ході національної революції 1648-1676 рр. незалежної від Польщі української Козацької держави - Гетьманщини і її втрата в результаті внутрішньої боротьби за владу і зовнішнього тиску агресивних сусідів.
5. Період боротьби за українське національне відродження (XIX - поч. ХХ ст.) - від „Руської трійці“, культурно-просвітницької діяльності до створення політичних організацій, одним із головних завдань яких була реалізація самовизначення українського народу.
6. Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.), визначним досягненням якої було створення Української держави – Української народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки та проголошення січня 1919 р. Акту злуки усіх українських земель.
7. Радянська державність (УСРР, згодом УРСР), яка була створена на переважній більшості українських земель після поразки української національно-демократичної революції і перебувала у складі СРСР (191-1991 рр.).
8. Незалежна Українська держава, яка проголошена в серпні 1991 р. в результаті розвалу СРСР.