Велике розселення слов’ян VI—VII ст.
Західні слов’яни
Південні слов’яни
Східні слов’яни
Сучасні слов’янські народи
Чехи, словаки, поляки, лужичани, кашуби
Болгари, словенці, серби, македонці, хорвати, чорногорці
Українці, білоруси, росіяни
Після розселення почалася боротьба слов’ян проти сусідніх народів і держав. Завоювати і поневолити слов’ян намагалися авари, франки, угорці, німці. Водночас боротьба за “оволодіння душами” слов’ян розгорнулася між східною християнською церквою і західною, оскільки слов’яни були язичниками. Суперництво Сходу і Заходу за вплив на слов’ян визначало їхню подальшу долю.
Объяснение:
Відносини Німеччина — Франція, починаючи з 1871 р., за словами Ульріха Кротца[1], діляться на три великі періоди: «Спадкова ворожнеча» (до 1945 р.), «Примирення» (1945–63 рр.), та «Особливі стосунки» (з 1963 р.), які було втілено у співпраці під назвою «Франко-німецька дружбаУ контексті Європейського Союзу співпраця між двома країнами є надзвичайно тісною. Незважаючи на те, що деякий час Франція залишалась євроскептичною у своїх поглядах, особливо у часи президента Шарля де Голля, франко-німецькі угоди та співробітництво завжди були ключовими у просуванні ідеалів Європейської інтеграції.
В останній час Франція та Німеччина залишаються одними з найбільш завзятих прихильників подальшої інтеграції до ЄС. Іноді вони описуються як „подвійний двигун“ або „ключові країни“, що стимулюють весь процес.[3] 28 квітня 2017 року було відкрито трамвайну лінію, яка перетинає франко-німецький кордон через річку Рейн від Страсбурга до Келю, як символ міцності відносин між двома країнами.[4]
