М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
oladushek2002oy6bqn
oladushek2002oy6bqn
01.02.2021 15:29 •  История

1) юрист к.д. кавелин был сторонником идей1.революционеров; 2. славянофилов; 3. западников; 4.социалистов. 2) основные положения теории «официальной народности» сформулировал 1.с.с. уваров; 2. е.ф. канкрин; 3. м.м. сперанский; 4. а.х. бенкендорф 3) общим во взглядах западников и славянофи¬лов было (-а) 1. признание крестьянской общины предпосыл¬кой будущего самобытного развития россии; 2. убеждённость в необходимости скорейшей от¬мены крепостного права; 3. признание позитивной роли пет¬ра i в ; 4. православию как единственно истинному направлению в христианстве. 4) мировоззрение славянофилов основывалось на 1. идее об особом пути развития россии; 2. учении французских просветителей; 3. теориях западноевропейского утопического со¬циализма; 4. отрицании религии. 5) прочтите отрывок из сочинения современника описываемых событий и укажите, к какому идеологи¬ческому направлению относится автор сочинения.«и будут ли земледельцы счастливы, освобождён¬ные от власти господской, но преданные в жертву их собственным порокам, откупщикам и судьям бессо¬вестным? нет сомнения, что крестьяне благоразум¬ного помещика, который довольствуется умеренным оброком или десятиною пашни на тягло, счастливее казённых, имея в нём бдительного попечителя и сто¬ самодержавие есть палладиум россии; целость его необходима для её » 1. социалистам; 2. славянофилам; 3. западникам; 4. консерваторам. 6)установите соответствие между фамилиями исто¬рических лиц и их принадлежностью к различным те¬чениям общественной мысли первой половины xix в. фамилия принадлежность к течению общественной мысли а) и.с. аксаков б) к.д. кавелин; в) с.п. трубецкой 1) западник 2) декабрист 3) народник 4) славянофил

👇
Ответ:
darinabrovender
darinabrovender
01.02.2021
1. 3
2. 1
3. 2
4. 1
5. 2
6. А4 Б1 В2
4,5(65 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
NeznaykaVshkole
NeznaykaVshkole
01.02.2021

Україна мала тісні зв'язки з культурами російського, білоруського, болгарського і сербського народів. Наприкінці XV ст. великий вплив на їх розвиток спричинило виникнення у Кракові та Чорногорії східнослов'янського друкування кирилицею.

У 1491 р. у Краківській друкарні було надруковано "Октоїх", "Часослов", а в 1495 р. у Чорногорії - "Псалтир". Ці книги поширилися в Україні. На початку XVI ст. видавничу діяльність розпочав білоруський учений-гуманіст Франциск Скорина. Протягом 1517-1518 рр. у Празі кирилицею він видав кілька частин Біблії, а в 1525 р. у Вільно - "Апостол". У 1577 р. князь К. Острозький заснував друкарню в Острозі.

У XV ст. в Україні в царині освіти ще зберігалися давні традиції. Початкові школи існували при великих церквах і монастирях у містах, а також у деяких садибах магнатів. Вчителями в основному були дяки, які навчали читати, писати та церковного співу.

Вихідці з України навчалися в багатьох європейських університетах, зокрема в Болонському, Краківському та Празькому. У Сорбонні імена студентів-українців, а також бакалаврів і магістрів зустрічаються вже у другій половині XIV ст., а в середині XV ст. Сорбонна мала кількох докторів-українців. Ті, хто здобув освіту за кордоном, повернувшись в Україну, поширювали тут передові ідеї гуманізму, зокрема вчення Яна Гуса. Дехто залишався працювати на чужині.

Наприкінці XV - на початку XVI ст. у Європі знали про наукову роботу Юрія Дрогобича (Котермака) у Болонському університеті, Павла Русина - в Краківському. У 1481 р. Юрій Дрогобич був обраний ректором Болонського університету. Він написав низку наукових праць з філософії, медицини, астрономії.

Кінець XIV ст. позначений змінами, що відбуваються й у народній творчості. Обрядова поезія істотно звільняється від культових елементів. Український народ створює прислів'я, приказки, казки, легенди. Починаючи з XV ст. зароджується епічна поезія - українські пісні й думи. Виконували їх народні співці - кобзарі. В основному ці твори відбивали історичну тематику, прославляли героїв. Найвідомішою є "Дума про козака Голоту".

В Україні й далі розвивається літописання. Цікаві історичні відомості містилися в "Короткому Київському літописі", датованому ХІV - ХV ст., а також у так званих литовських літописах. Поширення дістали й церковно-літературні твори: послання, житія святих. Особливо багато таких описів з'явилося в Києво-Печерській лаврі.

 

     

Поряд із церковною розвивалася й світська література, зокрема збірник "Ізмарагд" на морально-побутові теми, збірник повістей "Александрія" про Олександра Македонського, повісті про Троянську війну.

З'являються нові елементи в архітектурі. Будуються муровані замки з вежами, ровами, мостами (у Луцьку, Кременці, Хотині). Під впливом західної архітектури почали споруджувати безбанні храми. Було збудовано багато монастирів: Києво-Печерський, Дерманський, Унівський, Троїцький. Головними замовниками стають шляхта, міські та сільські громади, чиї естетичні вподобання впливали на архітектуру.

До найкращих зразків живопису цього періоду належать сюжети-композиції "Різдво Христове" і "Успіння Богородиці" у Кирилівській церкві в Києві (XIV ст.), малювання Онуфріївської церкви в селі Лаврове (XII ст.) і Вірменського собору у Львові (ХІV - ХV ст.). Дістали поширення ікони, намальовані на дошках. Серед іконописців вирізняється Петро Ратенський, який намалював ікону "Богородиця" у Володимиро-Волинському соборі й Петрівську ікону в Успенському соборі в Москві.

Подальшого розвитку набули також хоровий спів, танцювальні жанри інструментальної музики (гопак, козачок), музичний і танцювальний фольклор, гра на бандурі.

Объяснение:

4,4(97 оценок)
Ответ:
coco123321
coco123321
01.02.2021

Відповідь:

1)

Годы войны:

1848 - 1850, 1864

Кто против кого воевал:

Германский союз против Дании

Цель Пруссии:

Обладание герцогствами Шлезвиг и Гольштейн.

Итог войны:

По итогам второй войны герцогства были объявлены совместными владениями Пруссии и Австрии, стоявшей во главе Германского союза.

2)

Годы войны:

1870 - 1871

Кто против кого воевал:

Пруссия вела войну против Франции

Цель Пруссии:

Присоединение южногерманские земли.

Итог войны:

К Северогерманскому союзу были присоединены южногерманские земли — Баден, Вюртемберг и Бавария.

4,7(10 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ