Люблінська унія була укладена 1 липня 1569 року – угода про об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.
Причини укладення унії полягали в тому, що Польща здавна прагнула підкорити собі Велике князівство Литовське, об'єднати дві держави в одну під владою одного монарха.
^ Для України люблінська унія мала як позитивні так і негативні наслідки.
Позитивні наслідки
- у рамках однієї держави об'єдналася більшість українських земель. Це сприяло культурному і політичному об'єднанню українського народу, створювало
передумови для перетворення його в націю;
- у Річі Посполитій запорозьке козацтво активно втягувалося в політичне життя і швидко перетворилося в самостійну політичну силу;
- в Україні розширилася мережа установ освіти, зріс вплив культури Західної Європи.
^ Негативні наслідки
- проявилися не відразу, однак вони спричинили болісні зміни і потрясіння в українському суспільстві:
-зросли повинності і податки для селян і міщан;
-українське населення зазнавало національно-релігійних утисків;
-багато українських князів і шляхта ополячувалися (відбувалася полонізація
знаті). Це означало, що українське суспільство втрачало свою політичну еліту;
-українці терпіли сваволю з боку шляхти і коронного польського війська;
-Польська держава не могла захистити українські землі від турецько-татарської агресії.
В 480 году до н. э. храбрые персидские воины готовились к длительному переходу из Малой Азии в Грецию. Персидский царь Ксеркс, в то время славившийся своими многочисленными военными победами, решил сразиться с греческим войском. Отправив в путь мощную сухопутную армию, правитель Персии не забыл позаботиться о поддержке с моря и приказал снарядить в путь персидские галеры. Нижние помещения кораблей спешно пополнили запасами продовольствия, выносливые гребцы заняли свои места на борту, и спустя некоторое время галеры вышли к берегам Греции. Морские сражения Действиями греческой армии управлял опытный военачальник Фемистокл. Дозорные сообщили Фемистоклу о большой численности неприятельских войск и прекрасном оснащении их кораблей. Фемистокл, зная о боевых достоинствах греческого войска, понимал, что справиться с греческими кораблями в открытом море не удастся. А потому он стал убеждать глав командования спартанским войском устроить сражение в более удобном для греков месте, а именно – в проливе острова Саламин. Греческие лоцманы предварительно хорошо изучили фарватер пролива. Маленькие греческие триеры легко передвигались в нешироком проливе, в то время как крупные персидские корабли не смогли бы пройти его. 28 сентября 480 года до н. э. тяжелые галеры Ксеркса вошли в Саламинский пролив. Персидские воины были настроены на легкую и быструю победу. Думая только о немедленной атаке греков, персидские моряки решили не тратить времени на изучение местных вод. В результате последующие события стали для них совершенно неожиданными. Тяжелые и неповоротливые персидские галеры, находясь в узком проливе, мешали друг другу. Корабли неловко разворачивались, уклоняясь от соударений, и через некоторое время вовсе заблокировали фарватер. Суда застряли в узком фарватере и, сталкиваясь друг с другом, ломали о борта соседних судов длинные весла. В это время греки, управлявшие легкими триерами, прячась за бортами судов и прикрываясь от стрел щитами, приближались к кораблям противника. Греческим воинам не стоило большого труда взять на абордаж большую часть неприятельских судов. Греки таранили бес персидские триеры, ударяя по ним остроконечными выступами кораблей, ломали весла и мешали выстроиться в боевом порядке. Морские сражения Персы так и не смогли восстановить порядок в своих рядах. За несколько часов грекам удалось одержать верх над превосходящим по силе персидским флотом. Персидские корабли, избежавшие серьезных повреждений во время сражения, прорвались сквозь линию греческих судов и спешно ретировались, устремившись в открытое море. Вместо победоносного торжественного шествия персидские войска на всех парусах уходили как можно дальше, возвращаясь к берегам Малой Азии.
Причини укладення унії полягали в тому, що Польща здавна прагнула підкорити собі Велике князівство Литовське, об'єднати дві держави в одну під владою одного монарха.
^ Для України люблінська унія мала як позитивні так і негативні наслідки.
Позитивні наслідки
- у рамках однієї держави об'єдналася більшість українських земель. Це сприяло культурному і політичному об'єднанню українського народу, створювало
передумови для перетворення його в націю;
- у Річі Посполитій запорозьке козацтво активно втягувалося в політичне життя і швидко перетворилося в самостійну політичну силу;
- в Україні розширилася мережа установ освіти, зріс вплив культури Західної Європи.
^ Негативні наслідки
- проявилися не відразу, однак вони спричинили болісні зміни і потрясіння в українському суспільстві:
-зросли повинності і податки для селян і міщан;
-українське населення зазнавало національно-релігійних утисків;
-багато українських князів і шляхта ополячувалися (відбувалася полонізація
знаті). Це означало, що українське суспільство втрачало свою політичну еліту;
-українці терпіли сваволю з боку шляхти і коронного польського війська;
-Польська держава не могла захистити українські землі від турецько-татарської агресії.