Серед численних
завдань,
Постали
перед Українською державою після
проголошення ї незалежності, чи не найголовнішим є розбудова національної системи освіти.
При виробленні ефективної ї моделі важливо узагальнити накопичений досвід. Повинні бути
враховані, як позитивні, так і негативні наслідки реформ минулих років. У виконанні цього
завдання особливо важлива роль належить історичній науці. Адже проблеми, які була
покликана вирішити шкільна реформа 1958-1964 років, багато в чому схожі з проблемами в
сучасній українській освіті. Досвід та спроби іх вирішення дають досліднику багатий матеріал
для аналізу та прогнозування результатів сучасних реформ.
Мета написання даної статі
— комплексне дослідження причин, перебігу та значення
реформування системи шкільної освіти в УРСР у 1958-1964 роках. Тема є досі актуальною,
адже українська освіта, позбувшись ідеологічних рамок, у яких вона існувала протягом всього
перебування України в складі СРСР, так і не змогла повністю пристосуватися до нових умов.
Советский государственный деятель. Первый секретарь ЦК КПСС с 1953 по 1964 годы, Председатель Совета министров СССР с 1958 по 1964 годы. Председатель Бюро ЦК КПСС по РСФСР с 1956 по 1964 год. Герой Советского Союза, трижды Герой Социалистического Труда. Будучи первым секретарём Московского горкома и обкома ВКП, входил по должности в состав тройки НКВД СССР по Московской области. Наряду с Михаилом Горбачёвым, один из двух советских руководителей, кто покинул пост не по причине смерти, а также единственный, кто был смещён при жизни.
