1849 року чисельність османської армії оцінюється в 120–150 тисяч чоловік, у 1854–1868 роках вона коливалась від 100–150 тисяч у мирний час до 300 тисяч у військовий. До 1870 року на чинній службі перебувало 210 тисяч рекрутів, а на резервній — 490 тисяч. У жовтні 1912 року чисельність османської армії сягала 350 тисяч чоловік. 1913 року вона опинилась під контролем Німеччини. Під час Першої світової війни Османська імперія була зруйнована, а 1923 року була проголошена Турецька республіка й були сформовані збройні сили Туреччини.
Рома́новичі — руський князівський рід XIII—XIV ст., правителі Галицько-Волинського князівства (Руського королівства). Бічна гілка Волинських Мономаховичів з династії Рюриковичів. Походить від володимирського князя Роман Мстиславич, який 1199 року створив Галицько-Волинське князівство. Його сини Данило і Василько відновили політичну єдність цього князівства (1219—1238), воювали проти монголів (1241), розгромили опозицію та угорсько-польських інтервентів (1245). 1253 року Данило отримав від папи Іннокентія IV королівський титул, який згодом носив Юрій І. Мали династичні зв'язки із Візантії, Угорщини, Польщі, Чехії, Болгарії, боролись за трони австрійських герцогів, польських князів. По чоловічій лінії вигасли 1325 року. Спадок основної гілки Романовичів перейшов до П'ястів і Гедиміновичів. За іншою версією, продовжувачами роду були князі Острозькі, нащадки Василька Романовича, онука короля Данила.
