На сьогодні дві держави використовують назву «Китай». Це Китайська Народна Республіка (КНР), яка контролює територію материкового Китаю, Гонконг та Макао, а також Республіка Китай, яка володіє островами Тайвань, Мацу і Кіньмень.
Китай, або Хін[1] (кит. традиц.: 中國; спрощ.: 中国; піньїнь: zhōngguó, чжунго, «центральна країна») — культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років. Громадянська війна у Китаї по закінченнюДругої світової війни спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово «Китай». Це — Китайська Народна республіка (КНР), яка володіє материковим Китаєм, та Республіка Китай, яка контролює острів Тайвань та прилеглі до нього острови.
Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. До 19 століття він був однією з найпередовіших світовихполітій і основним культурним центром Східної Азії. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним до сьогодні. Китай — батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них — папір, компас, порох, друкарство.
Китай має величезний економічний потенціал. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції дуже високі. За обсягом ВНП країна займає друге місце в світі після США, а у кінці XX ст. вона перебувала на сьомому місці.
Очень долго, с 1837 по 1901 годы Великобританией правила королева Виктория, позднее этот исторический отрезок стали называть викторианской эпохой. За время правления Виктории страна постепенно утрачивала лидирующие позиции в мировом промышленном производстве, зато укреплялась, как самая могучая колониальная империя.К концу викторианской эпохи сформировалась большая пятёрка лондонских банков, а возглавил всю банковскую систему Лондонский банк. При заключении международных торговых сделок в качестве расчётной валюты был выбран фунт стерлингов. Практически во всех городах цивилизованного мира было хотя бы одно отделение британского банка. К концу XIX столетия обострилась «заноза» ирландского вопроса. Даже более 4 веков пребывания под пятой английской короны не уничтожили среди ирландцев стремления к независимости. Чарльз Парнелл возглавил широкое движение среди ирландцев за возможность самоуправления (гомруль) и проведение земельной реформы. Парнелл испробовал разные методы, чтобы привлечь внимание метрополии к проблемам соседней Ирландии. Но его законопроект о гомруле не был одобрен парламентом. Однако ирландцы настаивали на своих требованиях, и, в конце концов, Лондону пришлось отступить.После смерти королевы Виктории политический курс Великобритании не изменился. До сих пор сохранилась появившаяся в тот период двухпартийная система управления страной. В последующие десятилетия продолжился курс на постепенную либерализацию жизни в стране. Активная роль страны в колониальном разделе мира вовлекла её в Первую мировую войну.
