4 (17) грудня 1917 року Рада народних комісарів Росії надіслала ультиматум Українській Центральній Раді за підписами Володимира Леніна і Лева Троцького. Більшовики вимагали легалізувати більшовицькі військові загони в Україні й припинити їх роззброєння. Зазначалося, що в разі невиконання вимог російський радянський уряд вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти нього. 5 (18) грудня 1917 року, не дочекавшись відповіді від українського уряду, Рада народних комісарів Росії постановила вважати Українську Центральну Раду своїм ворогом. Головнокомандувачем радянських військ проти України було призначено Володимира Овсієнка. З грудня того ж року біля північно-східних кордонів Української Народної Республіки стали концентруватися червоні війська[4].
Традиционное название государства — «Речь Посполитая» — является дословным переводом на польский язык латинского термина Res Publica (польск. rzecz — вещь, дело; pospolita — общая)[6]. На русский язык этот термин дословно переводится как «общее дело» или «общая вещь»[7]. Официальное название государства — Королевство Польское и Великое княжество Литовское (польск. Królestwo Polskie i Wielkie Księstwo Litewskie). Местными жителями государство обычно называлось просто Речь Посполитая (польск. Rzeczpospolita; зап.-русск. Рѣч Посполита). Собственно Королевство Польское местные жители кратко называли Короной, а Великое княжество Литовское — Литвой, а иногда — Великим княжеством.
