Аналізуючи події та їх наслідки, виходять наступні відповіді:
А - Увідповідними подіями для народження середньовічної Європи можуть бути:
- Падіння Західної Римської імперії, що призвело до виникнення феодалізму та розпаду єдиного централізованого управління.
- Поширення християнства та формування християнської церкви як впливового соціального і релігійного інституту.
- Вторгнення варварських племен із Східної та Північної Європи, які змінили етнічний склад та політичну структуру регіону.
Б - Утрата Руським Королівством незалежності пов'язана з такими подіями:
- Монгольське інвазійне наступництво на Русь (Золота Орда), яке призвело до втрати незалежності та встановлення татаро-монгольського впливу.
- Битва на Калці (1223 р.) і Батиєва монгольська навала на Русь (1237-1240 рр.), які послужили початком періоду татарського панування.
В - Розпад Русі на самостійні князівства можна пояснити:
- Зростання конфліктів між руськими князями та боротьбою за владу після занепаду Київської Русі.
- Іноземні вторгнення та навали, зокрема монгольська інвазія, які призвели до розпаду централізованого управління та формування окремих незалежних князівств.
Г - Початок парламентаризму пов'язаний з наступними подіями:
- Утворення Магна Карта (1215 р.), що обмежувала владу англійського короля.
Козацькі літописи містять багато відомостей про та засоби, до яких вдавалися гетьмани та козацька старшина для відстоювання суверенітету Козацької держави. Ось деякі з них:
Організація військових походів: Гетьмани та козацька старшина вдавалися до проведення військових походів проти ворогів Козацької держави. Літописи описують різні походи, які організовували гетьмани для відбиття нападів та розширення території.Будівництво оборонних споруд: Козацькі літописи згадують про будівництво фортець, укріплень та інших оборонних споруд. Це допомагало зміцнити оборону та забезпечити безпеку Козацької держави.
Заключення союзів та договорів: Гетьмани та козацька старшина шукали можливості для укладання союзів та договорів з іншими силами. Це дозволяло отримати підтримку та союзників у відстоюванні суверенітету Бойові вчинки та сутички: Літописи описують численні бойові вчинки та сутички, в яких брали участь гетьмани та козацька старшина. Вони проводили атаки на ворогів, захищали населення та територію Козацької держави.
Дипломатичні зусилля: Гетьмани та козацька старшина також вдавалися до дипломатичних зусиль для відстоювання суверенітету. Вони ведли переговори з іншими державами, шукали підтримку та встановлювали дипломатичні відносини.
Каза́хское ха́нство (каз. Қазақ хандығы) — казахское государство на территории современного Казахстана и сопредельных с ним государств (1465—1847), образовавшееся в процессе распада Золотой Орды в 1465 году.
При Касым-хане Казахское ханство достигло наивысшего расцвета. После его смерти началась гражданская война, но уже при Хак-Назар-хане ханство было восстановлено в прежних границах.
В XV—XVI веках, в результате сопротивления внешней агрессии ханство разделилось на жузы — Старший (Ұлы жүз), Средний (Орта жүз) и Младший (Кіші жүз).[2] При султане Абылай хане три жуза признали его ханом Казахского ханства. После его смерти ханство вновь распалось на жузы, но уже хан Кенесары был провозглашён общеказахским ханом восстановленного Казахского ханства.