У першій половині XVI ст. Польщу охопило господарське піднесення. Під його впливом з'явилося чимало нових міст. Варшава, яка виросла з невеликого поселення, в XVI ст. стала новою столицею королівства замість Кракова. Польські купці вели жваву торгівлю з Німеччиною, Угорщиною, Італією, Скандинавськими країнами, Московською державою. З'явилися суконні, полотняні, шкіряні, паперові, скляні та інші мануфактури.
А втім, період зростання польських міст тривав недовго. Причин було декілька. По-перше, турецькі завоювання на Балканському півострові звели нанівець усю південно-східну торгівлю. По-друге, хоча зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі спонукало розвиток торгівлі по Віслі й далі Балтійським морем, ця торгівля приносила великі прибутки не міському купецтву, а магнатам і шляхті, які домоглися від короля права на безмитний вивіз за кордон своєї продукції. До того ж король нічого не зробив для захисту польських виробників від іноземної конкуренції, що також стало причиною занепаду міст. Було створено сприятливі умови для надходження до країни іноземних товарів, що відповідало інтересам магнатів і шляхти, але завдавало значних утрат містам.
Наслідком цього став господарський занепад польських міст у другій половині XVI ст. Купці згортали свою діяльність, мануфактурне виробництво занепадало. Саме тому в Польщі не склався міцний третій стан буржуа-підприємців, який у країнах Західної Європи сприяв формуванню підвалин нового суспільства.
В XIX — начале XX в. существенных успехов достигла русская наука: в математике, физике, химии, медицине, агрономии, биологии, астрономии, географии, в области гуманитарных исследований. Об этом свидетельствует даже простое перечисление имен гениальных и выдающихся ученых, внесших значительный вклад в отечественную и мировую науку: С. М. Соловьев, Т. Н. Грановский, И. И. Срезневский, Ф. И. Буслаев, Н. И. Пирогов, И. И. Мечников, И. М. Сеченов, И. П. Павлов, П. Л. Чебышев, М. В. Остроградский, Н. И. Лобачевский, Н. Н. Зинин, А. М. Бутлеров, Д. И. Менделеев, Э. Х. Ленц, Б. С. Якоби, В. В. Петров, К. М. Бэр, В. В. Докучаев, К. А. Тимирязев, В. И. Вернадский и др.
В истории русской культуры конец XIX — начало XX в. получил название «серебряного века» русской культуры, который начинается «Миром искусства» и заканчивается акмеизмом. «Мир искусства» — это организация, возникшая в 1898 г. и объединившая мастеров самой высокой художественной культуры, художественную элиту России тех времен. В этом объединении участвовали почти все известные художники — А. Бенуа, К. Сомов, Л. Бакст, Е. Лансере, А. Головин, М. Добужинский, М. Врубель, В. Серов, К. Коровин, И. Левитан, М. Нестеров, Н. Рерих, Б. Кустодиев, К. Петров-Водкин, Ф. Малявин, М. Ларионов, Н. Гончарова и др. Огромное значение для формирования «Мира искусств» имела личность С. Дягилева, мецената и организатора выставок, а впоследствии — импресарио гастролей русского балета и оперы за границей, так называемых «Русских сезонов».