Найважливішою особливістю середньовічної культури є особлива роль християнського віровчення і християнської церкви. В умовах загального занепаду культури відразу після розпаду Римської імперії, тільки церква протягом багатьох століть залишалася єдиним соціальним інститутом, загальним для всіх країн, племен і держав Західної Європи. Церква була не тільки чільним політичним інститутом, а й мала домінуючий вплив безпосередньо на свідомість населення. В умовах важкого і мізерного життя, на тлі вкрай обмежених і малодостовірних знань про навколишній світ, Церква пропонувала людям струнку систему знань про світ, його устрій, діючих в ньому силах. Ця картина світу цілком визначала менталітет віруючих селян і городян і грунтувалася на образах і тлумаченнях Біблії. Все культурне життя європейського суспільства цього періоду в значній мірі визначалося християнством. Величезну роль в житті суспільства того часу відігравало чернецтво: ченці брали на себе зобов'язання «відходу зі світу» , безшлюбності, відмови від майна. Однак уже в VI столітті монастирі перетворилися в сильні, нерідко - дуже багаті центри, що володіють рухомим і нерухомим майном. Багато монастирів були центрами освіти і культури. Однак не слід думати, що становлення християнської релігії в країнах Західної Європи проходило гладко, без труднощів і протиборства у свідомості людей зі старими язичницькими віруваннями населення було традиційно прихильне до язичницьких культів і проповідей і опису житія святих було недостатньо для навернення його в справжню віру. У нову релігію звертали за до державної влади. Однак і довгий час після офіційного визнання єдиної релігії, духовенству доводилося боротися зі стійкими пережитками язичництва в середовищі селянства. Церква знищувала капища і ідолів, забороняла поклонятися божкам і здійснювати жертвопринесення, влаштовувати язичницькі свята і ритуали. Суворі покарання погрожували тим, хто займався ворожіннями, віщуваннями, заклинаннями або просто вірив в них. Багато язичницьких звичаїв, проти яких боролася церква, були явно аграрного Походження. Так , в «переліку забобонів і язичницьких звичаїв», складеного у Франції в VIII столітті, згадуються «борозни навколо сіл» і про «ідола, по полях носимому» . Подолати прихильність, до такого роду ритуалів, було нелегко, тому церква пішла на збереження деяких язичницьких обрядів, надавши цим діям забарвлення офіційних церковних ритуалів. Так, щорічно на Трійцю влаштовувалися процесії "хресного ходу «по полях з молінням про врожай замість язичницького»носіння ідола".
Объяснение:
плюсы и минусы сталина отлично описаны в книге "голубое сало". навскидку можно выделить следующие плюсы его характера:
"жёсткость" снаружи и мягкость внутри, гибкость пролапса, эффективность в людьмизабота о народе, развил сеть лагерей по всей странепатриотизм, вера в анархо-коммунизмясный ум, твёрдый волевой характери следующие минусы:
излишняя радикальность в принятии решенийнедостаток антисеметизма в сужденияхглубокая содомитизированность политических взглядовагрессия, принятие позиции семе в отношениях
Верней будет так:
"Ведь племена эти, склавины и анты, не управляются одним человеком, но издревле живут в народовластии, и оттого у них выгодные и невыгодные дела всегда ведутся сообща"