Відповідь:Три десятиріччя після смерті Сталіна можна поділити на два періоди, що мають суттєві відмінності між собою. Якщо перший (його називають "відлигою") був спробою хоч частково реформувати тоталітарну радянську систему, то другий став часом політичної да ідеологічної реакції, прогресуючого занепаду та розкладу радянської системи.
Нас цікавить саме період "відлиги" з його змінами суспільно-політичного та культурного ладу. Перебуваючи протягом більш, ніж чверті століття під тоталітарним контролем, радянське суспільство, а разом з ним і Україна з інтересом та ентузіазмом сприйняли початок реформації. Хрущов, отримавши посаду головного секретаря, розумів, що , не вносячи змін в теперішню систему, він не зможе втримати владу в своїх руках. Для підвищення власного авторитету і сили треба було відрізнити і чітко відокремити минуле та сучасну реальність. Перед новим радянським керівництвом постала проблема масового культу вже мертвого "вождя всіх народів", тому тільки кардинальні зміни могли до Хрущову не стати тінню "великого" Сталіна.
В першу чергу "відлига" цікава нам реконструкцією централізації. Спроба надати більш широкі права та повноваження місцевому керівництву могла дати значний поштовх в економічному прогресі. Завдання "наздогнати та перегнати Захід" вимагало розв'язання рук владі "на місцях", яка тепер сама могла розпоряджатись своїми ресурсами. Такий розвиток подій був в цілому сприятливим для покращення радянської економіки. Однак основна проблема системи - її централізація - залишилась нерозв'язаною.
Відбулася спроба реформи сільського господарства. Хоча і були намагання покращити життя колгоспників, збільшити їм платню, проте збільшення розмірів колгоспів, екстенсивний б ведення господарства, гонка за показниками, авантюрні "кукурудзяні епопеї" тощо призвели до спаду виробництва і змушеного імпорту продовольства.
Найпомітніші зміни відбулися у сфері культурного життя. Таке послаблення тоталітарного впливу, посилення влади на місцях, спроби децентралізації суспільства призвели до виникнення усіляких рухів, що мали відверту націоналістську забарвленість. Звичайно, термін "націоналізм" вжито у кращому розумінні цього слова. Поширення впливу західної культури, розвиток та визнання української призвели до зміни поглядів нового покоління, зростання їх спрямованості на самостійність та розкутість, подолання власної відсталості. Період "відлиги" позначився бурхливим розвитком літератури, науки, мистецтва. На горизонті з'явилися нові імена, нові патріоти своєї Батьківщини.
Пояснення:
В епоху "Рігведи" почав складатися і такий суто індійський феномен, як станово-кастова система. У "Рігведі" вперше було теоретично обґрунтовано морально-правові мотиви поділу індійського суспільства на чотири основні стани. Згодом було вироблено розгалужену систему регламентації життя та поведінки людини залежно під стану, до якого вона належала. Згідно з нею законним вважався шлюб лише в межах однієї варни. Це саме стосувалося і вибору професії, побутових стосунків (заборона їсти в присутності представників інших варн) тощо.
Результатом тривалого розвитку таких суспільних відносин між людьми, поділеними за походженням, професією, став наступний поділ варн на велику кількість дрібніших каст. Остаточно кастова система поділу індійського суспільства склалась у період раннього середньовіччя. З незначними змінами вона збереглася до наших днів.
Объяснение:
