Старода́вня Гре́ція — цивілізація в історії Греції, яка існувала на Балканському півострові від III тис. до н. е. до початку Середньовіччя бл. 600 р. нашої ери. Найбільший її розквіт припав на класичний період V—IV ст. до н. е, який позначився численними суспільно-політичними та культурними досягненнями. Він почався з відсічі Афін перському вторгненню і продовжився завоюваннями Александра Македонського та елліністичним періодом.
Давньогрецька культура справила великий вплив на Римську імперію, яка поширила чимало її елементів територією Європи та басейну Середземного моря. Досягнення культури класичного періоду, перш за все філософія, вважаються основою Західної цивілізації[1][2][3][4][5]. У цей період отримали початок або досягли розквіту також демократія, медицина, література і театр, музика, історія, наука і технології, скульптура, архітектура, спорт (Олімпійські ігри). До культурної спадщини Стародавньої Греції зверталися багато поколінь жителів Заходу.
Крито-мікенський період
Объяснение:
В широтній зональності ґрунтово-рослинного покриву в Північній Америці відбувається поступове збільшення кількості тепла з півночі на південь й наростання сухості клімату в частині материка зі сходу на захід. На території Канади природні зони змінюють одна одну з півночі на південь. Але природні зони тундр і лісів на сході континенту далі на південь, що пов'язано з впливом холодної Лабрадорської течії.
Південніше Великих озер зміна природних зон відбувається зі сходу на захід. Це пов'язано з наростанням континентальності клімату в цьому напрямку.
У Кордильєрах, Аппалачах і горах Центральної Америки проявляється висотна поясність ландшафтів.
Объяснение:
Жан Жак Руссо-Разработал прямую форму правления народа государством — прямую демократию, которая используется в Швейцарии.
Вольтер-один из крупнейших французских философов-просветителей XVIII века: поэт, прозаик, сатирик, историк, публицист, правозащитник.
Жан Мелье французский философ-материалист, атеист, утопический коммунист, католический священник
Дени Дидро- французский писатель, философ-просветитель и драматург, основавший Энциклопедию, или Толковый словарь наук, искусств и ремёсел
вместе с Вольтером, Руссо, Монтескьё, Д’Аламбером и другими энциклопедистами, Дидро был идеологом третьего сословия и создателем тех идей Просветительного века, которые подготовили умы к Французской революции.