Тас дәуірі – адамзат тарихындағы ең ұзақ мәдени-тарихи кезең. 3 кезеңге (ежелгі, орта, жаңа) бөлінеді. Шамамен б. з. б. 2,6 млн - б.з.б. 3 мыңжылдықтар аралығын қамтиды. Тас дəуірі ескерткіштері Қазақстанның барлық аймақтарынан кездеседі. Аймақтар тарихының ертедегі кезеңін зерттеу, әдетте, сонау адамзат қоғамының қалыптасу тарихынан, яғни алғашқы қауымдық құрылыс дәуірінен басталады. Бұл кезде, яғни тас дәуірінде ертедегі адамдардың материалдық және рухани мәдениетінің қалыптасуы мен алғашқы дамуы орын алған.
історичний період, що тривав, на думку популяризатора цього терміна (вперше запропонованого угорським вченим Іваном Тибором Берендом) — британського історика-марксиста Ерика Гобсбаума, — від 1914 по 1991 роки. Початком цього періоду є Перша світова війна, в результаті якої були ліквідовані Німецька, Російська, Австро-Угорська та Османська імперії, а кінцем — розпад СРСР і східного блоку.
Це був час тотальної війни, революції в Росії, Великої депресії, занепаду лібералізму і приходу диктатур, об'єднання антифашистських сил у Другій світовій війні, деколонізації і кінця імперій, «золотої епохи» післявоєнного підйому і період наступних економічних криз, розвиток країн третього світу, виникнення і розпад соціалістичної системи[1].
