Объяснение:
Родился 20 марта 1981 года в Таджикистане. Русский. Родители работали в Таджикистане на одном из военных предприятий. В 1996 году семья Яковлевых переехала в город Чебаркуль Челябинской области[1]. Дед — Иван Никитич Яковлев, советский танкист, участник Великой Отечественной войны с 1941 по 1943 год (вернулся с фронта после тяжёлого ранения, кавалер орденов и медалей)[2].
В Вооружённых силах Российской Федерации Править
С 1998 года — в Вооружённых Силах Российской Федерации. Окончил в 2003 году Челябинское высшее танковое командное училище. Направлен в 503-й мотострелковый полк постоянной готовности Северо-Кавказского военного округа (Ингушетия), где служил командиром танкового взвода, заместителем командира танковой роты по вооружению. С 2005 года капитан Ю. П. Яковлев — командир танковой роты 141-го отдельного танкового батальона 19-й мотострелковой дивизии 58-й армии Северо-Кавказского военного округа (Владикавказ)[1].
На Мамисонском перевале успешно участвовал в батальонных тактических учениях, на которых рота капитана Яковлева была придана 135-му мотострелковому полку[3].
ответ:На кого схожі воїни, зображені на ілюстрації? Як ви можете їх схарактеризувати?
Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом параграфа, ви помітите, що він не поділяється на пункти. Пропонуємо вам скласти план параграфа самостійно або разом із друзями.
Сарматські племена панували на території України з ІІІ ст. до н. е. по ІІІ ст. н. е. Прийшли вони з південно-уральських степів, облаштувалися на північному сході від скіфів. Сармати вважаються спорідненим зі скіфами народом: «савромати розмовляють скіфською мовою, але з давніх часів перекрученою» (Геродот).
Українські землі на початку нашої ери
1. Позначте на контурній карті території розселення сарматських племен.
2. Поміркуйте, чому на карті немає підпису «сармати», а є назви різних племен.
3. Які народи, держави були сусідами сарматів?
4. Поміркуйте, як могли складатися відносини між сарматами та їхніми сусідами.
Античні автори завжди підкреслювали войовничість сарматів. У мирний час вони поділяли зони впливу й учиняли набіги на праслов’янські села, на землі понтійського царя Мітрідата, на античні поліси (Ольвію, Тіру, Ніконій). Із сарматами вела постійні війни Римська імперія.
Пізнавально й цікаво
Сармати в римських описах
«Люте обличчя, грубий голос, ні волосся, ні борода не стрижені». Цікаве що до збагнути психологію сарматів, повідомляє історик Аріан, один із прокураторів Римської імперії, який з ними воював, а тому знав їх не з чуток: «Їхніх коней спочатку складно розігнати, зате вони витримують яке завгодно навантаження; й тоді можна бачити, як жвавий, кремезний і дорідний кінь знесилюється, а ця мала шолудива шкапчина спочатку переганяє того, а потім залишає далеко позаду».
Легендарні амазонки — ймовірно, сарматські жінки (барельєф на храмі Аполлона в Бассах, близько 450-420 рр. до н. е.)
З образами яких жінок давнини схожі сарматки?
Пізнавально й цікаво
Сарматські амазонки
Особливістю сарматського соціального устрою було високе становище в суспільстві жінок. Сарматські жінки не лише підтримували лад у господарстві й виховували дітей. Сарматки були воїнами нарівні з чоловіками. В могилу померлої жінки, навіть дівчинки, крім прикрас, клали зброю. А родинні поховання формувалися навколо могили жінки, яку вважали праматір'ю. Обожнювали полювати, виїжджали «на кабана» іноді з чоловіками, а вряди-годи й без них.
Основою суспільного устрою сарматів була родова община, утворена групою споріднених сімей. Особливе місце в сарматській спільноті посідали жінки. Жили сармати табором, у наметах, які взимку утеплювали. Це був народ кочовий — залишалися вони на одному місці доти, допоки худоба не з’їдала траву. Ховаючи померлих, вони клали поруч із ними речі, якими ті користувалися за життя: чоловікам — зброю, кубки з вином; жінкам — прикраси, дзеркальця, голки.
Уміли добувати й обробляти метали. Сармати досить активно торгували шкірами, виробами ремісників. Але головний прибуток отримували від продажу рабів у різні країни світу.
У релігійних поглядах сарматів панівними були культи сонця й вогню. Згодом вони перейняли від скіфів традицію поклоніння мечу.
Оскільки невід’ємною частиною життя цих кочівників була тварина, це позначилося на їхній культурі. Сарматські золоті й срібні вироби виконані в так званому звіриному стилі.
Самобутні звичаї й традиції сарматів вплинули на звичаї й традиції народів, що жили поряд із ними. Як вважають мовознавці, від сарматів в українській мові збереглося багато слів. Наприклад: дбати, тримати, катувати, Дунай, Дніпро, Дністер, Дон та інші.
Объяснение:
