Традиционно в историографии нашествие подразделяется на первый (1237—1238) и второй (1239—1241) походы Батыя, но если первый поход совпал с первым вторжением (разорены Рязанское и Владимиро-Суздальское княжества, пограничные районы Новгородской республики, Смоленского и Чернигово-Северского княжеств с декабря 1237 по май 1238 года), то между первым и вторым походами было ещё одно вторжение (в Поволжье, 1238—1239 либо весна 1239), а во «второй поход» объединяют три отдельных вторжения в южнорусские земли (по возрастанию мощности: разорение Переяславского княжества весной 1239 года, разорение Чернигово-Северского княжества осенью 1239 года и разорение Киева и юго-западной Руси с осени 1240 по весну 1241 года). В то же время БРЭ, наоборот, выделяет во второй этап нашествия только последнее вторжение, объединяя все первые вторжения в первый этап. Первое вторжение на Русь было проведено монголами после победы над волжскими булгарами, мордвой и половцами, а последнее вторжение на Русь развилось в поход в Центральную Европу вплоть до «последнего моря».
Індійська культура є однією з найстаріших і найрізноманітніших культур світу. Це має вирішальне значення для всієї Південної і Південно-Східної Азії. Вірування й релігії відіграють в Індії значну роль, це країна походження кількох світових релігій (індуїзм, буддизм, джайнізм, сикхізм) які своїм впливом формували культуру цієї країни. Майже незліченна мовна різноманітність і численні народності також впливали на специфіку та культурні особливості Індії. Країна не залишалася й поза загальними світовими тенденціями завдяки впливу ісламу та через європейські колоніальні держави, котрі також залишили свій слід в культурі Індії.
