Освічений абсолютизм — політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, зображували своє правління як союз королів і філософів.
Особливості освіченого абсолютизму Редагувати
Теорія «освіченого абсолютизму», родоначальником якої вважається Томас Гоббс, цілком пройнята раціоналістичною філософією тництва. Сутність її полягає в ідеї світської держави, в прагненні абсолютизму поставити вище всього центральну владу. До XVIII століття державна ідея, виразником якої був абсолютизм, розумілася вузькопрактично: поняття про державу зводилося до сукупності прав державної влади. Міцно тримаючись за вироблені традицією погляди, освічений абсолютизм вніс разом з тим і нове розуміння держави, яка вже накладає на державну владу, що користується правами, і обов'язки. Наслідком такого погляду, що склалася під впливом теорії договірного походження держави, з'явилося те теоретичне обмеження абсолютної влади, яке викликало в європейських країнах цілу низку реформ, де поруч з прагненням до «державної користі» висувалися турботи про загальний добробут тницька» література XVIII століття не тільки ставила завдання критики старих порядків: прагнення філософів і політиків того часу сходилися в тому, що реформа повинна здійснитися державою і в інтересах держави. Не дивно, що ці ідеї припали до смаку деяким монархам, зокрема Фрідріху II. Ще в юності він захопився філософією і листуванням із вільнодумцями, став масоном і написав власний трактат із критикою політичної теорії Макіавеллі, виданий в Голландії під вигаданим ім'ям. А ставши королем, Фрідріх II із завзяттям взявся за проведення реформ — у відповідності із власним розумінням ідей тництва. Він заборонив тортури й оголосив про скасування цензури. Переконаний прихильник свободи віросповідання, король стверджував, що може звести у Пруссії святилища навіть для язичників, якщо ті захочуть оселитися в його державі, а згодом таки розпорядився побудувати католицький собор у Берліні, населеному переважно протестантами. Приватну власність оголосили недоторканною, судочинство за порадою Монтеск'є відокремили від виконавчої влади. За наказом монарха був створений новий звід законів. Фрідріх II запровадив у Пруссії загальну початкову освіту, будував дороги, заохочував заснування нових мануфактур, скасував митниці всередині королівства. Така державна політика, власне, й дістала назву «освіченого абсолютизму»[1].
«Освічений абсолютизм», принаймні в теорії прагнув до союзу монархів і філософів, які бажали підпорядкувати держава чистому розумові. Не дивно, що в літературі «освічений абсолютизм» був зустрінутий захоплено. Найбільш яскравий приклад цього захоплення — політичний світогляд Вольтера, цієї ж точки зору трималася і школа фізіократів з Кене, Мерсьє-де-ла-Рів'єром і Тюрго на чолі.
ответ:1)Промышленный переворот, не смотря на отрицательные стороны и обострения социальных противоречий, был громадным шагом вперед, как для Англия; так и для всего человечества. После промышленного переворота в Англии идет быстрая капиталистическая индустриализация.
2)Аванютра, авансцена, автор, ажур, акварель, акт, актер,Ансамбль, антракт, антураж ,Бал , Баллет, Баллада
А пришли наверное потому что правитель россии были во францие и решили перенять культуру т.к им поноавилось
А так же потому что различные послы своими приездами вносили часть культуры
3)Продолжавшаяся полвека эпоха реформ не смогла выполнить свою основную задачу по внутренней централизации монархии Габсбургов Это объяснялось не только тем, что многие начинания Иосифа II опередили своё время, но и тем, как именно проводились реформы. Иосиф II, «революционер на троне», переносил идеи с бумаги в действительность, совершенно не считаясь с огромным социальным, культурным и национальным многообразием своей страны и, кроме того, в невероятной спешке. В итоге он восстановил против себя самые разные социальные слои от крестьян до аристократов Особенное раздражение населения вызывало мелочное вмешательство государства даже в бытовую и личную сферу.
Объяснение:
1. Партийный и политический застой
2. Акцент на военную промышленность
3. Нефтяной кризис
4. Частая смена генеральных секретарей
5. Быстрый рост инфляции
6. Смена направления политического и экономического развития.