А еще это брак совершался благодаря воздействию тогдашнего папы римского ( в тот момент Софья была католичкой) Папа намеревался через нее навязать католичество России. Но это не случилось по двум причинам:
1) Софья не обладала должным
влиянием в этой стране
2) Софья после вступления в брак объявила что перелет а православие, так сказать "вернется к своей истинной вере"
Еще один момент. Этот брак был выгоден Ивану 3 потому, что Софья Палеолог принадлежала к древнейшей династии Палеологов. Поэтому для Ивана это имело и
политический характер, хорошое положение на международной арене
Відповідь:
Церква відіграла особливу роль в історії середньовічної держави. На момент виникнення варварських королівств християнство близько двох століть було офіційною релігією Римської імперії. З духовної общини церква перетворилася на соціально-політичну організацію зі своєю ієрархією. Теократична доктрина розглядала церкву як єдину організацію, якій належить право бути посередником між Богом та людьми. "Варварські" королі приймали ортодоксальне християнство заради підтримки церкви. Так, Карл Великий спирався на церкву з метою політичної консолідації Франкської імперії. У 800 році папа Лев ПІ проголосив Карпа імператором Римської імперії. В особі імператора франків церква одержала захисника своїх значних земельних володінь та імунних прав. Імператор узаконив церковну десятину. Християнська церква стала великим земельним власником. їй належали близько 1/3 оброблюваних земель.
У VII столітті оформлюється церковна юрисдикція: встановлюється церковний імунітет священнослужителів (заборона світського втручання у справи церкви). Пізніше церква набуває права сеньйорального суду стосовно підвладного населення, залежних станів, васалів. Одночасно християнська церква перетворюється на незалежну, автономно керовану централізовану політичну і духовну організацію. Державні справи стали розглядатися римськими папами як один з найважливіших аспектів діяльності церкви.
Пояснення:
Эту императрицу звали Анна Иоанновна. С ней связано такое понятие, как бироновщина: фаворит Анны Иоанновны герцог Эрнст Бирон сформировал мощную придворную клику немецких иммигрантов, занявшую практически все сферы государственного управления. Никакими особыми управленческими талантами ни сам Бирон, ни его группировка не отличались, как впрочем и Анна Иоанновна. Зато коррупция в правление Анны Иоанновны расцвела пышным цветом, равно как и были запущены государственные интересы России: немцы из группировки Бирона не имели никакой мотивации защищать российские интересы.