Час летить надзвичайно швидко. Чи багато вінничан знає про видатного художника, громадського діяча, талановитого педагога В’ячеслава Федоровича Коренєва? Одесит, але більшу частину свого життя він віддав нашому місту – Вінниці. А результат? Танув у вічність і все? Хоча в нашому музеї є два його блискуче виконаних портрети – пензля Абрама Маневича в модерно-імпресіоністичному стилі та пензля Євгена Буковецького в класичному, реалістичному стилі. Красивий, вольовий, інтелігент, передова людина свого часу.
Він народився у 1868 році в Одесі. І після Одеського художнього училища закінчив Петербурзьку академію мистецтв. З 1896 року переселяється до Вінниці і працює викладачем малювання в реальному училищі. За всі роки діяльності Коренєва його авторитет у місті був настільки високий, що він користувався прихильністю у всіх верств вінницької громади.
Скористаємось спогадами очевидця – Г. В. Брілінга. У 1901 році В. Ф. Коренєва як викладача мистецтва за виявлену виняткову старанність нагороджують «наймилістивішою нагородою» – орденом, в 1903 році за самовіддану працю В. Ф. Коренєв нагороджений орденом святого Станіслава ІІІ ступеня, а в 1906-му – орденом святої Анни ІІІ ступеня.
Збереглися теплі спогади про діяльність В. Ф. Коренєва-педагога. У пам’яті учнів він залишився струнким, завжди підтягнутим, таким, що нічого не вмів робити поволі, – він не йшов, а «мчав» з учительської, так само швидко «влітав» до класу, швидко робив перекличку і починав приймати роботи або виправляти їх. Предмет малювання в училищі вважався другорядним. Але саме Коренєв зумів привернути до нього загальну увагу через професійну організацію занять. Додатково в 1907 році створив художню студію, яка базувалась на глибокій педагогічній науці.
Залишились відомості про його методику викладання. Коренєв накреслив велику програму і провадив її з величезною енергією і захопленням. У першому класі він навчав лише графіки – малювання прямих ліній, кіл, овалів, поділу на коло, малювання різних геометричних фігур, візерунків. Починаючи з другого класу, діти навчалися в спеціальному класі – в добре обладнаній величезній залі, оснащеній шторами на кронштейнах, які, обертаючись, давали можливість створити будь-яке освітлення моделі. Моделі були найрізноманітнішими – посуд: миски, глечики, чашки з малюнками різних кольорів; гіпсові орнаменти, барельєфи, опудала птахів, клаптики кольорової тканини, побутові предмети, зліпки рук, ніг, квіти, овочі.
1872 — На братской могиле русских и французских воинов на Малаховом кургане
5 октября 1895 — памятник В. А. Корнилову, восстановлен 7 сентября 1983 (архитектор-художник В. Г. Гнездилов, художник М. К. Вронский)
18 ноября 1898 — памятник П. С. Нахимову. Автор — художник А. А. Бильдерлинг, скульптор — И. Н. Шредер. Восстановленный (скульптор академик Н. В. Томский, архитектор А. В. Арефьев) после войны памятник открыт 5 ноября 1959 г.
1905 — Памятник воинам Язоновского редута (архитектор А. А. Кольб)
1904—1905 — Памятник затопленным кораблям (скульптор А. Г. Адамсон, архитектор В. А. Фельдман, военный инженер О. И. Энберг)
1905 — Первому бастиону (инженер О. И. Энберг)
1905 — Второму бастиону (инженер О. И. Энберг)
1905 — Батарее Геннериха (архитектор В. А. Погонкин)
1905 — «Героям вылазок» (3-й бастион) (архитектор А. М. Вейзен, инженер О. И. Энберг), восстановлен в 1976—1978 гг. (архитектор А. Шеффер, Н. Калинкова). Перед ним — бюст матроса Игнатия Шевченко (скульптор А. Р. Сухая, архитектор Э. В. Кекушев)
1905 — Памятник воинам четвёртого бастиона (авторы, предположительно, А.А. Кольб и О. Энберг)
1905 — Укрепления Четвёртого бастиона (реставрированы в 1963 году по проекту Л. П. Губы)
1905 — Обелиск на месте гибели Истомина.
1909 — Памятник Э. И. Тотлебену (художник А. Бильдерлинг, скульптор И. Шредер)
1955 — Стела в память участника обороны Севастополя 1854—1855 гг. на 4 бастионе Л. Н. Толстого (авторы — Г. Н. Денисов, И.И.Степанов)
26 мая 1956 — Памятник матросу П. М. Кошке (скульпторы Иосиф и Василий Кейдуки, архитектор В.П. Петропавловский)
29 июня 1983 — Памятник Ф. Ф. Ушакову (скульптор С. Чиж, архитекторы А. Гладков и Г. Кузьминский)
Английским воинам
Н. И. Пирогову перед одноимённой городской больницей
Участникам революции 1905 года Править
ноябрь 1955 — Памятник участникам Севастопольского вооруженного восстания в ноябре 1905 года (скульптор Н. А. Бедниченко, архитектор В. П. Петропавловский)
Улица Вакуленчука
Руководителям восстания на Черноморском флоте (П. Шмидт, А. Гладков, Н. Антоненко, С. Частник)