двусторонние отношения между Россией и США, которые рассматриваются как системообразующий фактор с точки зрения обеспечения глобальной безопасности и стабильности[1].
Дипломатические отношения между Российской империей и США были установлены в 1807 году, а первый официальный контакт с одной из британских колоний в Северной Америке (будущая Пенсильвания) имел место в 1698 году.
Во второй половине XIX века Россия поддержала северные штаты США в их войне против рабовладельческого Юга.
В начале XX века после Октябрьской революции США участвовали в военной интервенции на русский Север и Дальний Восток
Майже вся Західна півкуля належала до сфери інтересів США й їх це цілком влаштовувало; гасло панамериканістів «Америка для американців!» дедалі частіше звучало як «Америка - для північноамериканців». Безпека країни стала не просто доконаним геополітичним фактом, а й філософією пересічного громадянина США. Америка намагалася проводити багатополюсну політику, активно діючи по всьому світі. Того ж року Ф. Рузвельт проголосив політику «доброго сусіда» щодо країн Латинської Америки, де американські інвестиції успішно витісняли британських, японських та німецьких конкурентів. Проте 30-і рр. поклали край самозаспокоєнню США. На Сході набирала сили Японія, загрожуючи американській військовій монополії в Тихому океані, Європа була збурена фашистським режимом в Італії та нацистським - у Німеччині. В Америці були достатньо обізнані з «Майн кампф» А. Гітлера, де відверто йшлося про досягнення світового панування, зокрема й над США, щоб зрозуміти, що відтепер жодна країна не може почуватися у цілковитій безпеці.