Контрреформы против преобразований его отца, Александра II/ В сфере просвещения : лишил автономии университеты, при нем издан циркуляр о кухаркиных детях. В местном управлении: указ о чрезвычайном положении (губернаторы могли его вводить, тем самым получая неограниченные полномочия, судебные дела рассматривались военным судом, кого угодно могли выслать и т.д.), введение земских участковых начальников. Это в равной мере относится и к крестьянам: они вмешивались в сельские и волостные сходы, могли отменять его решения, но ничего общего с земствами не имели. Также по отношению к крестьянам: затруднились "земельные переделы" , "переезды" крестьянских семей на новые места; волостным старшинам во всем велели слушаться дворянских представителей. Также быль отвергнут проект конституции Лорис-Меликова, многие либеральные министры (Горчаков, сам Лорис-Меликов) были вынуждены выйти в отставку.
Перемоги у війнах Римові здобула армія із селян. Проте розорення селянства підривало боєздатність римського війська: втрата землі позбавляла права служити в легіоні. Ті, хто виступав за реформи в державі, популяри, обрали своїм лідером Тіберія Семпронія Гракха. У 133 р. до н. е. Гракх виступив з проектом земельного закону. Кожна сім’я, за цим законом, не повинна мати більше ніж 500 югерів на батька і по 250 на двох синів (югер - близько чверті гектара) державної землі. Надлишки землі держава вилучала та розподіляла між безземельними. Закон забороняв продаж та дарування цих наділів. Невдоволені великі землевласники спровокували сутичку, під час якої Гракха і триста його прихильників було вбито. Проте оптимати не змогли припинити діяльності дуже популярної серед населення аграрної комісії. Справу Тіберія продовжив молодший брат Гай Гракх. У 123 р. до н. е. його було обрано народним трибуном. Незабаром його також убили, тож реформа звелася нанівець.
