Історія середньовічних королівств - це дзеркало європейської історії. Дивлячись на нього можна відтворити шлях, який пройшли європейці за тисячоліття.
Вожді варварських племен, що зруйнували Західну Римську імперію не були правителями. Вони очолювали дружину, а все плем'я йшло за прадавнішніми звичаями, у яких вождю було чітко відведене місце. Єдине, що відрізняло вождя від інших воїнів, це особливий спис (щось на зразок капітанської пов'язки у футболі). У дружині панували звичаї бойової рівності та братерства. Військову здобич ділили порівну. Вождь був на чолі, доки демонстрував свою силу та удачу. Старий та невдаха влади позбавлявся.
Країни Сходу розвивались принципово по-іншому, ніж країни Європи. Європейський розвиток схожий на піднімання шаблями драбини - щоразу вперед і вверх (лінійно-поступово). Розвиток східний - як тісно стиснуті витки пружини, рух по колу (циклічний). Не треба думати, що на Схожі розвитку не було. До XIV ст. Європа завжди була бідніша ніж країни Сходу. А багатство це об'єктивний показник нормального розвитку. Отже, Схід розвивався, інколи навіть процвітав, але змін соціальної структури не відбувалося. Кожен мав стільки, скільки йому положено відповідно до його становища в державі та суспільстві. Держава була сильною і контролювала всіх і все. Якщо якийсь власник намагався багатіти, збільшуючи свою приватну власність, то його швидко ставили на місце. На чолі днржави стояв обожнюваний, чи наділений іншим чином священною владою правитель, який мав право розпоряджатися майном чи життям підданих.
1 Социально-экономические и научные предпосылки эпохи Великих географических открытий.В истории географии XV в., точнее период с 1415-1420 до 1492 г., обычно рассматривается как переходный этап от позднего средневековья к эпохе Великих географических открытий. Именно в то время складывались социально-экономические предпосылки открытия Америки и морского пути в Индию, получали развитие географические концепции, толкавшие к этим открытиям. Наконец, у европейцев постепенно накапливался опыт далеких океанических плаваний.
Подъем торгово-промышленной буржуазии в ряде стран Западной Европы, усиление внутренних и международных торговых связей ликвидации политической раздробленности, свойственной этой эпохе феодализма, формированию крупных централизованных государств (Испания, Португалия, Франция, Англия).
Из научно-технических достижений этого периода в первую очередь следует отметить изобретение книгопечатания (подвижного металлического шрифта) Иоганом Гуттенбергом (1397-1468 гг.).
Португалия намного раньше Испании освободилась от арабского владычества; здесь же сложилась сильная королевская власть. Само географическое положение этой страны бурному развитию торговой буржуазии и созданию мощного морского флота.
Географические представления, господствовавшие в Европе накануне Великих географических открытий, формировались под решающим влиянием античных авторитетов, и главным образом под воздействием идей Посидония и Клавдия Птолемея.
Представление о шарообразности Земли к концу XV в. стало почти общепризнанным. В 1492 г. Мартин Бехайм из Нюрнберга (1459-1506 гг.) изготовил первый дошедший до нас глобус. Гуманист и философ Николай Кузанский, или Кребс (1401-1464 гг.), почти за 100 лет до Коперника высказал мысль о вращении Земли вокруг своей оси и ее движении вокруг Солнца.
В целом XV в. не дал географии больших теоретических достижений. Но важно было уже то, что в это время произошло возрождение географических концепций античности, началось освобождение географической мысли от церковных догм, усилилось стремление как к открытию новых земель, так и к более тщательному изучению старых
Объяснение:
С центром на территории Балканского полуострова,островах Эгейского моря и западном побережье Малой Азии.История Древней Греции рассматривается в хронологических рамках с 3 тысячелетия до н.э. до 1века до н.э.,когода эллинистические государства потеряли самостоятельность и вошли а состав Древнего Рима.Сами Греки и поныне называют свою страну Элладой,а себя эллинами .