ответ Вставьте пропущенные слова. Сарматы жили в3веке до н.э Сарматы занимались в основном кочевымскотоводством. между речье Волги и Урала, Северное Причерноморье, Сарматы, населявшие между- наряду со скотоводством занималисьземледелием. Благодаря охоте сарматские воины совершествовали свое военное искусство. Широкое распространение имело изготовление посуды из кожи глины , железа .власть у сарматов отца к сыну понаследству. Все мужчины считалисьвоинами. в сарматском обществе была демократия. Равенство между сармат- скими мужчинами и женщинами доказывают записи Геродота источники.
Объяснение:
Збиранню згадок про давні часи та збереженню історичної пам’яті велику увагу приділяли за часів Русі-України. Історичні твори того часу називаються літописами.
Варто запам’ятати!
Літописи (від слів «у літо») — оповіді, у більшості з яких події викладено в хронологічній послідовності за роками.
Традиції літописання почали формуватися в Україні з часів виникнення писемності. Літописи створювали в усіх великих містах України-Русі: Києві, Переяславі, Володимирі-Волинському, Галичі, Львові, Чернігові та інших.
Літописці ретельно збирали й досліджували всі доступні джерела: твори своїх попередників-літописців, зарубіжні хроніки, Святе Письмо, житія святих, усні перекази та легенди, власн Саме тому літописи є дуже цінним джерелом для вивчення історії тих часів. За до давньоруських літописів можна отримати уявлення про політичне, релігійне життя, діяльність київських та інших князів. Цінним є те, що автори літописів уміщували в тексти історичні документи, що не дійшли до нашого часу. Наприклад, угоди київських князів з Візантією початку Х ст.
Літопис Самійла Величка вважається найвидатнішим історичним твором свого часу. Автор літопису Самійло Величко також був дуже освіченою людиною. Він навчався в Києво-Могилянському колегіумі.
Сторінки Літопису Григорія Граб’янки
Спробуйте прочитати назву літописа.
Пізнавально й цікаво
Києво-Могилянська академія (колегіум) — один з найдавніших вищих навчальних закладів України, що працював протягом 1632-1817 років. Важливу роль в історії академії відіграла Галшка Гулевичівна — заможна киянка, яка подарувала маєток для заснування монастиря і братської школи при ньому. Згодом із цієї школи виросла Києво-Могилянська академія.
Історичне дослідження Самійла Величка охоплює період козацької історії від початку Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького до 1700 р. Літопис супроводжується портретами дев’ятьох гетьманів України. Особливістю Літопису Самійла Величка є прагнення автора залучити широке коло історичних джерел: праці іноземних дослідників, державні документи, козацькі хроніки. До того він намагався ретельно перевіряти інформацію джерел, які використовував у дослідженні.
Провідні ідеї Літопису Самійла Величка не втрачають свого значення і сьогодні.
Поштова марка із зображенням Галшки Гулевичівни
