Духо́вно-ры́царские о́рдены — организации рыцарей, создававшиеся в период крестовых походов в XI—XIII века под руководством католической церкви главным образом для контроля границ христианского мира, защиты пилигримов на пути в Святую Землю, а также крестовых и других походов: против ислама на Святой земле, в Испании или Турции, против язычников в Литве, Эстонии, Пруссии, против еретиков (альбигойцев, гуситов), после Реформации иногда против протестантизма. Впоследствии ордены могли стать светскими.
К духовно-рыцарским орденам относятся ордены: иоаннитов, тамплиеров, Вифлеемский орден, Тевтонский орден, Орден Алькантара, Орден Калатравы и другие.
Объяснение:
добавь в лучший ответ
Кінець XVIII — початок XIX ст. — вкрай несприятливий період в історії українського народу, позначений цілковитим підкоренням України. Більша її частина перетворилася на колонію Російської імперії. Проте й за таких обставин українці, спираючись на самобутню тисячолітню культуру й такі ж давні традиції власної держави, долали потужні асиміляторські заходи імперії, залишаючись окремим народом і мріючи про відновлення автономної, а то й незалежної Української козацької держави. Не випадково масово переписувалися й вивчалися козацькі літописи, в яких розповідалося як про часи Київської держави, так і Гетьманщини та Січі. В народних масах пам'ять про козацьку славу дбайливо зберігали мандрівні музиканти-співаки — кобзарі й бандуристи.
Если не подходит то удалю ответ
